Лірика Лесі Українки. “і все-таки до тебе думка лине”, “і ти колись боролась, мов ізраїль”

Мета : ознайомити учнів з тематикою поезії 80-х, 90-х років, розкрити зумовленість еволюції світогляду і стиль письменниці, спрямувати учнів на сприйняття поезії в єдності змісту й форми; розвивати в учнів поетичне сприйняття світу, навички аналізу поетичних тво­рів; виховувати естетичний смак, прищеплювати любов до поезії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання : твори Лесі Українки, альбом “Леся Українка”. Я честь віддам титану Прометею, Що не творив своїх людей рабами, Що просвітив не словом, а вогнем, Боровся не в покорі, а завзято.

Леся Українка ХІД УРОКУ І

Актуалізація
На попередньому уроці ми намагалися поринути у світ Лесі Українки через спогади, листи. Якою вона постала у вашій уяві людиною, дочкою, жінкою. Леся Українка – представник шляхетної родини – чарівна жінка – любляча дочка й сестра – сильна духом…

У зошитах міститься узалальнювальна таблиця поетичних збірок поетеси. Отже, пригадаймо дати їх виходу. Літературний диктант
– Назва першого Лесиного вірша. – Рік виходу першої збірки Лесі Українки. – 1899 р. вийшла збірка… – Тематика циклу віршів “Подорож до моря”.

– Свої вірші Леся

Українка компонувала за… принципом. – 1902 р. виходить збірка… – Тематикою циклу віршів “Невольничі пісні” є… – Крім віршів, Леся Українка писала.

Повідомлення Теми Уроку
Говорячи про постать Лесі Українки, ми, в першу чергу, на­голошуємо, що вона – вірна дочка свого народу.
І. Франко, характеризуючи поезії Лесі Українки, писав, що поетеса росла дуже швидко. Якщо до цього часу “вона любувалася природою, витала в сфері якихсь абстрактних людських відносин і абстрактного патріотизму, відтепер вона почне пильніше при­дивлятися дійсному життю і тим реальним відносинам людської суспільності, на яких виростає і щоденне горе, і великі ідеальні змагання до свободи і рівності”. Наскільки Леся Українка палко любила свій народ, свій рід­ний край, наскільки уже в юності задумувалась над шляхами його історії, намагаючись взаємозв’язати минуле, сучасне, май­бутнє, визначити місце людини у вирі переплетінь народних доль на історичних шляхах, свідчить одна з найсуб’єктивніших поезій цієї збірки “Contra spem sp ero!”.

Написаний 2 травня 1890 року, час надзвичайного загострення її хвороби, вірш звучить як гімн боротьбі за життя, за світло, за добро, вражає викінченістю, стрункістю форми, конкретністю думки, висловленої точно й афо­ристично. Скільки щирості, життєвого вогню, любові до життя містить кожне слово!

1. Виразне читання поезії
2. Робота в групах
1-ша група. Досліджує ідейно-тематичний зміст вірша. 2-га група.

Досліджує строфічну будову вірша і їх образи-символи строф. 3-тя група. Досліджує художні засоби вірша.

4-та група.

Віршова форма твору. Узагальнення
Провідною думкою поезії є вболівання за долю рідного народу, заперечення пасивного співчуття стражданням народу.

Героїня вірша, поставивши питання про місце особистості в суспільному житті, відкидає думку про жалі й голосіння. Хмари осінні, лихо, кора льодова, тьма сприймаються як сим­воли не лише особистого лиха, а передусім всенародного, вселюд-ного, породженого суспільними умовами. Уже в цьому вірші зачинається мотив, який, розвиваючись, пройде через усю творчість письменниці: людина стає сильною, коли збагне свій обов’язок, моральну відповідальність перед наро­дом.

Юна поетеса свій обов’язок вбачає в тому, щоб “сіять квітки на морозі”, поливати їх гіркими сльозами доти, доки не розтане лід гніту і зла і не зійдуть квіти добра і щастя. Вона буде “на гору круту крем’яную” камінь важкий піднімати з веселою піс­нею на устах, буде шукати “зірку провідну, ясну владарку тем­них ночей”- і все це заради щастя вітчизни, людей. Вірш побудований на антитезах, причому художні протистав­лення звучать як крилаті, афористичні вислови.

У першій строфі цього вірша накреслена тема – поетеса жене геть жалі, які ввірвалися в молоде життя: Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Наступні сім строф утверджують волю до боротьби. Прийом поетичної градації (наростання настрою) дає можливість у кож­ній строфі вдаватися до нового підтвердження непохитності при­йнятого рішення: “хочу крізь сльози сміятись”, “на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки”, “я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать”, “я не дам свому серденьку спати”.

Остання строфа узагальнює настрій, увиразнює ідею, які послі­довно розвивалися протягом усього твору: Так! я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити!

Геть думи сумні! Оптимізм ліричної героїні підкреслюється за допомогою епіте­тів. Щоб надати їм більшої значущості, авторка ставить їх у пост­позицію відповідно до означуваного слова: “хмари осінні”, “весна Золота”, “думи сумні”, “сльози гіркі”, “кора льодовая, міцна” та ін.

Упевненості в діях ліричного героя надає внутрістрофічна анафора “буду сіять”. Вірш написаний анапестом, має перехресне римування й чо­ловічу риму.

3. Слово вчителя
До громадянсько-патріотичної лірики належить вірш “І ти колись боролась, мов Ізраїль”.

1895-1896 роки, якими датовано “Невольничі пісні”, дещо по­дібні до “трьох літ” у житті Т. Шевченка. У цю пору Леся Укра­їнка як громадянин і трибун народу заявляє: Уста, що солодко співали й вимовляли Солодкі речі або тихі жалі, Тепер шиплять від лютості, і голос Спотворився, неначе свист гадючий… Виразне читання вірша “І ти колись боролась, мов Ізраїль”.

Бесіда
– До яких історичних подій звертається поетеса?

– Яке значення надає Леся Українка постаті Б. Хмельницького у становленні України? (Прокоментуйте).

– Прокоментуйте рядки: “І знов настав єгипетський полон, та не на чужій землі, а на нашій власній”.

– Кого змальовано в образі нового фараона? (Новим фараоном показано династію російських царів. Фараон не загинув у роз­литому морі крові, зате у ньому загинуло все те, що зробив для України Хмельницький, а тому у вірші сказано, що в Чор­нім морі потонув кінь та вершник).

– Які біблійні мотиви використовує авторка? – Прокоментуйте рядки: “…чи довго ми будем блукати і шукати рідного краю на своїй землі?” – У кінці вірша письменниця ставить цілу низку риторичних запитань. Прокоментуйте їх.

4. Ідейно-художній аналіз поезії “І все-таки до тебе думка лине”
Слово вчителя
Друга збірка творів Лесі Українки (“Думи і мрії”) вийшла у Львові 1899 року. Порівняно з першою збіркою (“На крилах пісень”) ця книжка відзначається мистецькою і світоглядною Зрілістю. Для письменниці це була пора напружених ідейних шу­кань, пора інтенсивної творчої праці, розквіту її поетичного та­ланту.

На час виходу другої збірки вона була загальновизнаною першорядною поетичною силою на Україні. Адже частина вміще­них у збірці творів уже друкувалася в періодиці й дістала високу оцінку літературної громадськості.

І. Франко зазначає: “Від часу Шевченкового “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте”,-пише критик,-Україна не чула такого сильного, гарячого та поетич­ного слова, як із уст сеї слабосилої, хорої дівчини”. Виразне читання поезії
Самостійно визначте авторську позицію у вірші, дослідіть об­рази, засоби твору

. Узагальнення
Вірш “І все-таки до тебе думка лине” – це висновок, резуль­тат болючих роздумів авторки: хоч її батьківщина найнещасніша, сама занапащена, але для неї вона найдорожча, а свою любов до рідного краю можна виявити не сльозами, тільки ціною три­валої боротьби за волю, ціною крові, ціною навіть життя: О, сліз таких вже вилито чимало,- Країна ціла може в них втопитись; Доволі вже їм литись,- Що сльози там, де навіть крові мало! Отже, з вірша видно, що корінні зміни в суспільному житті, соціальне й національне визволення народу може настати лише в наслідок рішучих дій

Завдання для учнів
– виразно прочитати поезію; – визначити художні засоби; – проаналізувати образ пущі в поезії “To be or not to be?”, який відродився пізніше в драматичній поемі Лесі Українки “У пущі”; – розглянути останні рядки твору. Отже, розширюючи ідейно-тематичні горизонти української поезії, Леся Українка фокусує увагу на темі творчої праці. Вірш є підтвердженням того, що багатющий художній досвід поетеси тяжів до модерну.

IV
Висновок
А якою ви уявляєте Лесю Українку як поета: Леся Українка – свідома громадянка-українка – борець за свій народ – трибун свого народу – …

Домашнє Завдання
Опрацювати статтю підручника; вивчити вірш “Contra spem spero!” напам’ять; аналізувати громадянську лірику поетеси.