ЛЕСЯ УКРАЇНКА. РОЗПОВІДЬ ПРО ЖИТТЯ ПОЕТЕСИ, II МУЖНІСТЬ І СИЛУ ДУХУ. “ВИ ЩАСЛИВІ, ПРЕЧИСТІЇ ЗОРІ”



Мета: поглибити знання школярів про мужню поетесу Лесю Українку; проаналізувати її програмовий твір; розвивати вміння виділяти основні мотиви у поезіях письменниці; доводити власні думки, спостереження; наводячи при цьому переконливі аргументи, власні твердження; раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття пошани, любові до Лесі Українки, її мистецькому таланту; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: портрет Лесі Українки, фотоматеріал про її життя і творчість; міні-бібліотечка

художніх творів поетеси; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). Хід уроку
І. організаційний момент II.

Актуалізація опорних знань III. оголошення теми, мети уроку. мотивація навчальної діяльності IV. сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу 1. Життя і творчість Лесі Українки. (матеріал для вчителя).

Міні-доповіді учнів про поетесу. ЛАРИСА ПЕТРІВНА КОСАЧ-КВІТКА (ЛЕСЯ УКРАЇНКА) (25 лютого 1871 р. – 1 серпня 1913 року) 1.1. Родина письменниці.

Народилася майбутня поетеса 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському (колишній Звягель).

Її батько Петро Антонович Косач і

дві його рідні сестри – Одна та Олександра були причет ні до революційного руху в Росії; мати – українська письменниця Олена Пчілка, відомий громадський діяч свого часу; двоюрідний дід по материній лінії Яків Якимовиич Драгоманов був декабристом; рід ний материн брат Михайло Петрович Драгоманов – прогресивний діяч у галузі української культури й науки (публіцист, історик, літературознавець, фольклорист); друзі – родина письменника Михайла Петровича Старицького, композитора Миколи Віталійовича Лисенка, українського бібліографа, критика, фольклориста Михайла Федоровича Комарова. Отже, виховувалась майбутня письменниця серед волелюбних революційно настроєних людей – гуманістів, патріотів своєї вітчизни.

1.2. Дитинство Лесі.

Серед шістьох дітей у сім’ї Косачів Леся була другою дитиною – На півтора року молодшою від брата Михайла. До тринадцятирічного віку Лесі вони були нерозлучні, за що їх жартома називали спільним ім’ям – Мишолосіє. Найулюбленішими книжками Михайла та Лесі були “Кобзар” Т. Г. Шевченка, оповідання М.

Вовчка, байки Л. Глібова, твори М. Гоголя, семитомник П. Чубинського з казками, легендами та піснями, казки Андерсена, сербохорватські пісні в перекладі М. Старицького та ін. Діти надзвичайно любили, як батько читав уголос твори О.

Пушкіна, М. Салтикова-Щедріна. Малі Косачі дружили з дітьми бідняцькими, бо батьки хотіли, щоб їхні діти зрозуміли, що рідний народ – це трудящий люд, щоб вони передусім навчилися шанувати свій народ, навчилися його звичаїв і мови. З дитинства Леся цікавилися багатющою творчістю українського народу – піснями, казками, легендами.

На все життя запам’яталася їй подорож літом у село Жаборлицю, що поблизу Новограда-Волинського.

Там дівчина почула багато казок, повір’їв, пісень. А поетичні купальські та обжинкові обряди, які Леся бачила там, запали їй у душу на все життя. 1.3.

Перші поетичні спроби. Літературна діяльність. У 1878 році батька письменниці перевели на роботу до Луцька, Куди в 1879 році переїхала вся родина. Власне в Луцьку дев’ятирічна Леся написала перший вірш (присвячений засланій у Сибір тітці Олені – батьковій сестрі-рево-люціонерці); тут захворіла на туберкульоз, з яким мужньо вела “тридцятилітню війну”; тут почав формуватися її світогляд поете-си-борця.

Ось подивіться фотографію Лесі тих років (альбом “Леся Українка”). Вдумлива, осяяна добротою, ясне, розумне чоло; на дівчинці народне вбрання. З тринадцяти років Леся по-справжньому стала до літературної роботи. Її поезії друкувалися в Галичині, що входила до складу Ав-стро-Угорської імперії.

За ініціативою передової молоді, М. Старицького та М. Лисенка в Києві був організований літературний гурток “Плеяда”. Леся Українка як один з керівників цього гуртка дуже багато зробила в справі організації перекладів творів світової літератури українською мовою. (Показати репродукцію картини художника В. Зарецького “Леся Українка в гуртку “Плеяда””.) У дев’ятнадцятирічному віці вона для своєї молодшої сестри написала підручник “Стародавня історія східних народів”. Одночасно з віршами Леся Українка писала й оповідання, публіцистичні та літературознавчі праці.

Та чи не найвищої вершини її талант сягнув у драматичних творах, яких вона написала чимало. У 1893 році у Львові за допомогою І. Франка виходить перша збірка віршів письменниці – “На крилах пісень”. З середині 90-х років Леся Українка зближується з членами таємних марксистських гуртків, починає вивчати марксизм, що позначилося на віршах її другої збірки – “Думи і мрії”, яка вийшла 1899 року у Львові.

У 1902 році у Чернівцях виходить третя збірка поезій поетеси “Відгуки”. 1.4. Боротьба Лесі Українки зі своєю хворобою.

У 1883 році Лесі в Києві прооперували ліву руку, що позбавило Її можливості грати на фортепіано (дівчина мала неабиякі музикальні здібності). З цього часу назавжди скінчилося Лесине навчання з учителями, вона самотужки здобувала освіту – джерелом знань для неї були книжки і саме життя. Пізніше в Берліні Лесі прооперували ногу, а туберкульоз прокинувся в легенях, потім у нирках. Але в боротьбі з хворобою Леся настільки загартувалася, що самостійно вивчила мови – французьку, англійську, італійську, німецьку, польську, болгарську, старогрецьку, латину.

Стан здоров’я письменниці погіршився, і вона їздить на лікування в Грузію і Єгипет. Та не зважаючи на важкий фізичний стан, перемагаючи біль силою свого духу, Леся Українка саме в останні 4-5 передсмертних років створила такі геніальні твори, як “Лісова пісня”, “Камінний господар”, “Оргія”, “Триптих”. Це була титанічного духу жінка, донька Прометея… (Відкриваємо альбом “Леся Українка” і показуємо учням останнє фото поетеси.) Це фото Лесі Українки, уже смертельно хворої.

Але ми бачимо той же мудрий, пророчий, добрий, хоч і засмучений, погляд, чисте, ясне чоло… 1.5. Вшанування пам’яті поетеси.

1 серпня 1913 року Леся Українка померла в Грузії, в містечку Су-рамі, а похована в Києві, на Байковому кладовищі. Сьогодні все прогресивне людство високо цінує творчість української письменниці, яка все свідоме життя боролася за втілення в життя волелюбних ідей, за щастя і рівноправність усіх народів. Її твори перекладні багатьма мовами народів світу і служать праві захисту миру й прогресу. Пам’ятники Лесі Українці споруджено в Сурамі, в Батумі, в Ялті, в Луцьку, в Канаді (в Саскатуні), кілька пам’ятників у Києві. Ім’я Лесі Українки носять вулиці, театри, школи, бібліотеки.

В багатьох містах, де побувала поетеса, відкрито музеї. Центральний музей Лесі Українки – в Києві на вулиці Саксаганського. Але найкраща шана пам’яті доньки українського народу – ростити в серцях людей посіяні нею зерна доброти, краси, мужності, волі, братерства. 2. скласти “Доміно” – “Життєдіяльність Лесі Українки” (Леся Українка – письменниця – фольклорист – музикант (фортепіано) – мовознавець (вивчила понад десять мов) – здібності у малюванні – авторка навчальної літератури (написала підручник “Стародавня історія східних народів”) – перекладач – керівник гуртка “Плеяда” – автор публіцистичних праць – драматург – агітатор за боротьбу проти капіталізму) 3. ідейно-художній аналіз поезії Лесі Українки “Ви щасливі, пречистії зорі” 3.1.

Виразне читання твору. 3.2. Історія н


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

ЛЕСЯ УКРАЇНКА. РОЗПОВІДЬ ПРО ЖИТТЯ ПОЕТЕСИ, II МУЖНІСТЬ І СИЛУ ДУХУ. “ВИ ЩАСЛИВІ, ПРЕЧИСТІЇ ЗОРІ”