Аналіз вірша В. В. Маяковського “Незвичайна пригода, що була з Володимиром Маяковським улітку на дачі” Маяковський В. В



Аналіз вірша В. В. Маяковського “Незвичайна пригода, що була з Володимиром Маяковським улітку на дачі”
Вірш В. В. Маяковського “Надзвичайна пригода, що була з Володимиром Маяковським улітку на дачі” написано в 1920році. Перемога революції підняла мільйони людей до активного історичного життя. Доля батьківщини склала основу добутків російських поетів того часу. Владимир Володимирович відразу прийняв революцію й відкрив своєю творчістю нову епоху – революційної світової поезії.

У передреволюційного Маяковського, як і в

інших футуристів, було перебільшення особистості поета й багато бравади; у його віршах звучали трагічні ноти. У післяреволюційних віршах поета відчувається бойовий, закличний, мажорний початок. З особою силою воно виражено у вірші “Незвичайна пригода…”.

Маяковського завжди хвилювала роль поета в суспільному житті, виховне значення поезії. Це – тема даного вірша. Головний ліричний – поет-трудівник, що багато працює й утомлюється.

Його дратує, здавалося б, дозвільне життя сонця й він запрошує світило на бесіду, на чай. Сюжет вірша – фантастична подія, зустріч і розмова поета із сонцем. Обоє

трудівника швидко знаходять загальну мову й доходять висновку, що обоє будуть добре робити свою справу: світило лити сонячне світло, а поет – своє світло, віршами

Маяковський узвичаїв вільний разноударний тонічний вірш, сложносоставную риму, звільнив синтаксис канонів “правильної” мови, додав йому нервовий, мускулистий ритм. У вірші багато вигуків, що надає йому емоційний характер. У вірші вжиті метафори: котилося літо, жара плила, корою дахів, промені-кроки, двостволка сонець; епітет: червоний; гіпербола: у сто сорок сонець захід палав; уособлення: сонце в образі людини; образні вислови: ніяких цвяхів, відсапавшись, днів дінці; слова, створені поетом: взорим, вспоем, солница.

Маяковський уважається родоначальником політичної лірики, що разрушили стіну умовності між поезією й життям. Будь-яка тема, на якій зупинявся його погляд, перетворювалася в ліричну тему поета. Заключні рядки вірша “Надзвичайна пригода…” можуть бути епіграфом до всієї творчості В. В. Маяковського

Я вважаю цей вірш особливим через фантастичний сюжет, емоційності й установки: “світити – і ніяких цвяхів!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Аналіз вірша В. В. Маяковського “Незвичайна пригода, що була з Володимиром Маяковським улітку на дачі” Маяковський В. В