Аналіз вірша М. Цветаевой “Туга за батьківщиною” Вірша Цветаева М. І

Аналіз вірша М. Цветаевой “Туга за батьківщиною”
У Марини Цветаевой була дуже складна доля. Кілька років їй довелося прожити за кордоном в еміграції. Однак свою любов до батьківщини вона пронесла через всі лиха, що випали на її частку. Неприйняття поезії Цветаевой, а також прагнення поета возз’єднатися із чоловіком, що емігрував, і стало причиною виїзду Цветаевой за кордон.

В еміграції Марина була дуже самотня. Але саме там вона створила свій чудовий вірш “Туга за батьківщиною!”, тому можна абсолютно точно сказати, що тема цього добутку – Батьківщина, а ідея – любов Цветаевой до своєї Вітчизни.

Композиція вірша досить незвичайна. Особливу роль у ній грає контраст. Внутрішній мир героїні протиставляється байдужому й цинічному навколишньому світу.

Цветаева змушена існувати серед “газетних тонн глотателей” і “доильцев пліток”, які належать до двадцятого століття. Однак про себе героїня говорить так: “А я – до всякого столетья!”.

У цьому вірші М. Цветаевой є безліч зображувально-виразних засобів. Наприклад, це контекстуальні антоніми: батьківщина – “госпіталь або казарма”, рідна мова – “байдуже – на якому що не розуміється бути зустрічним!”, “рідніше колишнє – усього” – “усього рівніше”. Також вірш насичений порівняннями: “будинок…як госпіталь або казарма”, “камчатським ведмедем без крижини”, “остовпівши, як колода, що залишилася від алеї”.

Крім того в цьому добутку Цветаевой більшу роль (на мій погляд) грають слова “однаково”, “усього рівніше”, “зовсім самотньої бути”, “з якого людського середовища бути витиснутої – неодмінно”, “де не ужиться”, “де принижуватися”. Саме за допомогою цих слів і інших засобів виразності найбільше яскраво підкреслюється самітність героїні, її ворожість до чужої країни, а також смуток і страждання від розриву з рідною землею. А в словах “душу, що народилася десь” взагалі звучить повна отстраненность від конкретного часу й простору. Від зв’язку з батьківщиною зовсім не залишилося ні сліду

Цікава й інтонація цього добутку. Зі співучої й плавної вона перетворюється в ораторську, що навіть зривається на лемент:

Мені байдуже – на якому

Що не розуміється бути зустрічним!

(Читачем, газетних тонн

Глотателем, доильцем пліток…)

Двадцятого столетья – він,

А я – до всякого столетья!

Вірш “Туга за батьківщиною!” написано чотиристопним ямбом, а ритм вірша досить незвичайний. У ньому немає мірності й спокою, скоріше навпаки! Тут є присутнім особливий цветаевский ритм, що диктується почуттями й тільки почуттями, які випробовує поет у момент натхнення

Цікава й рима цього добутку М. Цветаевой. У ній немає точності й узгодження:

Туга за батьківщиною! Давно

Викрита морока!

Мені зовсім однаково –

Де зовсім самотньої

Бути…

Можна помітити, що в першому й третьому рядку точна рима (рівно), а в другого й четвертої – неточна ( мороку-самотньої). Однак це свідчить про щирість мовлення Цветаевой, що характеризує поета тільки із кращої сторони!

Кінець вірша дуже незвичайний. До нього всі добутки було пронизано запереченням батьківщини, але от звучать останні рядки:

Але якщо по дорозі – кущ

Встає, особливо – горобина…

І все… Простої многоточие… Але скільки любові, скільки ніжності до Вітчизни в цих рядках!

Героїня розуміє, що в її душі назавжди залишиться часточка її Батьківщини. Вона назавжди пов’язана з рідною землею.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Аналіз вірша М. Цветаевой “Туга за батьківщиною” Вірша Цветаева М. І