Другорядні члени речення
Урок української мови у 5 класі.
Тема: Другорядні члени речення.
Мета: — ознайомити учнів із другорядними членами речення, навчити визначати їх у реченні;
розвивати вміння і навички, визначати і розрізняти другорядні члени речення, аналізувати їх; виховувати навики самостійної роботи з підручником.
Очікувані результати: Учні мають поняття про другорядні члени речення, вміють їх визначати і
Розрізняти, влучно використовують у мовленні.
Тип уроку: комбінований
Методи та прийоми: слово вчителя, бесіда, робота
Таблицею, творче конструювання, творча робота, виконання вправ, «Мікрофон», «Мозкова
Атака».
Обладнання: зошит, підручник, таблиця, крейдяний запис на дошці.
Хід уроку:
I. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання ( вправа 128 письмово) Бесіда:
— Які групи членів речення вам відомі?
— Що є граматичною основою речення?
— Що таке підмет?
— Що таке присудок?
— Які ви знаєте види присудків?
Робота біля дошки.
Записати речення, підкреслити граматичну основу.
Привітні
III. Повідомлення теми і мети уроку.
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя щодо теми уроку, видів роботи на уроці. «Мікрофон»
Що ми будемо вивчати на уроці? Чи потрібна нам ця тема у майбутньому? Для чого ми вивчаємо другорядні члени речення?
3) «Мозкова атака»
— Коли речення складається дише з підмета і присудка, воно є непоширеним. Коли ж речення стає поширеним?
— Яким є речення на дошці?
Пригадайте, які другорядні члени речення вам відомі?
V. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
1) Слово вчителя про другорядні члени речення, використання таблиці.
2) Робота з підручником.
Опрацювати теоретичного матеріалу п. 15, с.57-58.
3)Робота біля дошки.
Записати речення, визначити головні і другорядні члени речення, охарактеризувати речення.
Від заходу потягло тихесеньким свіжим вітерцем. Хата швидко сповнялась м’якими вечірніми тінями. З’явилися від нічних приморозків квіти біля хат.
Творча робота.
Поширити речення другорядними членами речення.
( Яка?) доріжка стелилася між (якими?) хлібами.
Сонце( на який час?) засліпило (кого?) . ( Де?) запалав ( який?) ранок.
Скласти речення за схемою:
Iв. — (Весняне сонце розбудило природу.)
IIв. — ( На траві з’явилась вранішня роса.)
IIIв. — (Вересень очолює шкільну пору.)
Робота біля дошки.
Записати речення під диктовку, підкреслити додатки, не плутаючи їх із підметами.
Ягоди збирають діти. Квіти біля школи поливають хлопчики. Учень виконує завдання.
Легкі тумани вкривають долини.
VI. Закріплення вивченого.
Творче конструювання.
З поданих слів скласти речення і підкреслити в них усі члени речення.
I В. — Небо, боїться, не, чисте, ні, грому, блискавки, ні.
( Чисте небо не боїться ні грому, ні блискавки).
II В. — Ластівка, не, весну, робить, одна.
( Одна ластівка весну не робить).
III В.- Дощ, і, без, не, трава, росте.
( Без дощу і трава не росте).
VII. Підсумок уроку.
Бесіда: — Що називається додатом?
Що називається означенням? Що називається обставина?
VIII. Виставлення оцінок та їх мотивація.
IX. Домашнє завдання: п. 15( вивч. таблицю).
Впр. 135( письмово).
Творче додаткове завдання: скласти казку про другорядні члени речення.