Фрагмент уроку – М. Гоголь та О. де Бальзак



Учень. М. Гоголь та О. де Бальзак – письменники одного часу. У своїй творчості вони прагнули до всебічного охоплення дійсності. В передмові до “Людської комедії” О. де Бальзак писав, що план задуманого ним твору виконає роль “секретаря” того великого “історика”, яким мало стати французьке суспільство. “Вся Русь відгукнеться”, – пише М.

Гоголь про твір “Мертві душі”, якому ще не знайшов тоді визначення “поема”. Учениця. Гоголь розпочав роботу над “Мертвими душами” у 1835 році.

Тоді твори французького

пісменника були вже широковідомі в Росії як в оригіналі, так; і в перекладах. У цей час О.

Де Бальзак видає другий варіант повісті “Гобсек”. Безперечно, М. Гоголь був обізнаний з ІВиданням.

Учень. Факти біографії М.

Гоголя свідчать І Щ0 зиму 1837 р. він провів у Парижі, де продовжував працювати над “Мерт Вими душами” Про це він сам писав “Навіть смішно, як подумаю, що пишу “Мертві душі” у Парижі” Біографи О де Бальзака запевняють, що він тричі відвідав Росію, де зустрічався з М Гоголем Ці зустрічі, безперечно, збагатили обох великих письменників Учитель О де Бальзак близький М Гоголю

своїм зверненням до теми, що хвилювала багатьох митців світу, – це руйнівна влада грошей Розкриваючи цю тему, кожен з них мав на увазі своє, національне, але суть залишалась одна В контексті нашого уроку її втілюють два герої – Гобсек і Плюшкш Орієнтовна порівняльна характеристика героїв творів М. Гоголя й О. де Бальзака

ГобсекПлюшкін
Сімдесят шість років Іноді я запитував себе, якої він статі”? очі маленькі і жовті, як у тхора, і майже без війСьомий десяток живу Довго не міг розпізнати, якої статі була постать жінка чи чоловік маленькі очиці ще не погасли й бігали з-під високо порослих брів, як МИШІ
У кімнаті, суміжній зі спальнею небіжчика, я виявив і протухлі паштети, і купи всілякого харчу, і навіть устриці та рибу, вкриту густою пліснявою Ці дарунки, одержані не так давно, лежали впереміш із ящиками всіляких розмірів, з пачками чаю, кави Кімната була захаращена меблями, срібними виробами, лампами, картинами, вазами, книгами, найрізноманітнішими рідкіс ними речамиВін нарешті опинився на світлі і був вражений картиною безладдя Здавалося, ніби в домі почалося миття підлог і сюди на цей час знесено всі меблі На бюро лежало безліч усілякої всячини купа списаних дрібно папірців, накритих мар муровим позеленілим пресом з яєчком зверху, якась старовинна книга в шкіряній оправі з червоним обрізом, лимон, зовсім висохлий, не більший за лісовий горіх, відламана ручка від крісла, чарка з якоюсь рідиною і трьома мухами, накрита листом, шматочок сургучика, шматочок десь піднятої ганчірки, два пера, вимазані в чорнило
Гобсек брав усе, починаючи від кошика з рибою, що його приносив бідняк, і кінчаючи пакунком свічок – подарунком якого небудь святенника, брав він і срібний посуд від багатіїв, і золоті табакерки від спекулянтівВін ходив ще кожного дня по вули цях свого села, зазирав під містки, під перекладини, і все, що тільки траплялося йому стара підошва, баб’яча ганчірка, залізний цвях, глиняний черепок, – усе тягнув до себе
ГобсекПлюшкін
…до чого може дійти скупість, коли вона перетворюється на сліпий, позбавлений усякої логіки інстинкт…і до такого нікчемства, дріб’язковості, гидоти могла дійти людина? Могла так змінитися? І схоже це на правду? Все схоже на правду, все може статися з людиною…

Працюючи з текстом, учитель з учнями доходять висновку: ненаситна скнарість руйнує людську сутність Плюшкіна, призводить його до повної самотності. Він не бере ніякої участі в житті людей. Спілкування з людьми, на його думку, завдає шкоди його матеріальному добробуту.

Скупість створює прірву між Плюшкіним та його дітьми. А Гобсек? У нього немає друзів, знайомих, близьких.

Він нікого не приймає в себе, окрім боржників та адвоката Дервіля. З єдиною сестрою він не бачиться, оскільки побоюється спадкоємців. Він залишається один, замкнений у своєму егоїзмі. Ця робота допоможе учням успішно виконати домашнє завдання й іншого плану: дати порівняльну характеристику образів Плюшкіна та батька Гранде (“Євгенія Гранде” О. де Бальзака) або Гобсека та скупого лицаря (“Скупий лицар” О. Пушкіна).

Працюючи над порівняльними характеристиками образів, учні простежують появу й розвиток “вічних” образів у світовій літературі й доходять висновку, що образ Гобсека доповнює собою галерею скнар, яку продовжили потім батько Гранде, скупий лицар і Плюшкін. Створюючи ці образи, письменники різних країн і народів намагалися допомогти людству позбавитися страшних вад. Застосування елементів компаративного аналізу художніх творів можливе і в середніх класах.

Звичайно, вчитель обмежиться тематологічним рівнем, але урізноманітнить форми й прийоми роботи з текстом, залучить учнів до дослідницької діяльності. Наприклад, працюючи над темою “Казки” в 5 класі, словесник має можливість порівняти казки слов’янських народів, котрі споконвіку були сусідами й розмовляли схожими мовами. Ж. Клименко пропонує згрупувати казки за єдністю ідейно-тематичного спрямування, подібністю сюжетів та мотивів (див. табл. на с. 102). Робота з цим матеріалом може будуватися по-різному.

Творчій групі з 3 – 4 учнів можна запропонувати підготувати до уроку позакласного читання повідомлення про співзвучність казок різних народів. Орієнтовні завдання
– Прочитайте лужицьку народну казку “Принц та його чарівний кінь”. Перекажіть коротко, про що в ній розповідається. Героїні якої української народної казки теж допомагає чарівний кінь?

~~ Прочитайте польську народну казку “Два брати” (або чеську “Чудодійний млинок”). Подумайте, які риси людського характеру засуджуються в цій казці, а які возвеличуються? Чи перегукується цей твір з українською народною казкою “Про правду й кривду”?

Доведіть свою думку. – Прочитайте чеську народну казку “Чому ведмідь з лисичкою не дружить” (або лужицьку “Горщик меду”).

Які українські народні казки про лисицю ви знаєте? Чим вони нагадують чеську казку?

– Казка допомагала людині краєчком ока зазирнути в майбутнє. Назвіть казки народів світу (зокрема й українські), в яких ідеться про чарівні предмети – прообраз механізмів, що прийшли на допомогу людині через століття. – Казка виховує в людях почуття краси.

У ній відбилися уявлення людини про красу зовнішню та внутрішню. Прочитайте лужицьку народну казку “Гарна сестра”.

Знайдіть у ній опис зовнішності дівчини (“Дівчина була дуже гарна. Як усміхалася, то в неї на вустах розквітала троянда, як чесала коси, то з них сипалися золоті зірки, а як мила руки, то на них вигравали золоті перли”). Порівняйте його з описом зовнішності жінки-господині в українській колядці: По двору ходить – як сонце сходить, А в хату ввійде – як зоря зійде, А заговорить – як дзвін задзвонить, А засміється – сад-виноград в’ється.

Чи схожі ці описи?

Доведіть свою думку. Маючи на меті розвиток логічного мислення й мовлення учнів, учитель може запропонувати їм підготувати вибірковий переказ (або розповідь) за казками.

Наприклад, скласти розповідь про бабину дочку (українська народна казка “Бабина дочка й дідова дочка”) і добру дівчину (польська народна казка “Про двох дівчат, добру й лиху”). Результатом виконання запропонованих завдань має стати висновок, зроблений учителем та учнями: схожість казок свідчить про єдність людей, які живуть на землі, про близькість їхніх поглядів і прагнень, а відмінності відбивають національну своєрідність, особливості історії, географії, традицій, побуту кожного народу. На запитання “Які можливості компаративістики як шкільної методики аналізу тексту? ” Д. Наливайко в одному з інтерв’ю відповів: “…

Необхідність порівняльного вивчення літератури та її методики не викликає сумнівів. Це вивчення розпочинати треба з простого, з зіставлень творів, що належать до однієї художньої системи, до одного жанру й стилю, здійснюючи зіставлення на різних рівнях – теми, сюжету, композиції, жанрової структури, стилістики тощо, фіксуючи при цьому, що в них повторюється і якою мірою, що редукується, що трансформується і т. ін. Цим шляхом досягається не тільки виявлення типологічних спільностей літературних явищ, а й поглиблене проникнення в їхній художній світ, в їхню індивідуальну неповторність” [4].


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Фрагмент уроку – М. Гоголь та О. де Бальзак