Містика у казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер”

Живописність і музикальність прози Гофмана, романтична іронія, химерна вигадка і переконлива реальність в описах його фантазій захоплюють уже не одне покоління читачів. Сам Гофман, наприклад, розглядав свою казку “Малюк Цахес” як щось значно більше, ніж гра романтичної фанта-іії. Гофман у художніх образах розкрив основну ваду капіталістичного суспільства, де праця і нагорода за неї розподілені всупереч здоровому глузду.

Тоді як один працює, похвали, гроші й слава дістаються іншому.

У своєму творі Гофман показує життя невеликого

містечка і двору князя Пафнутія, при якому з’являється потворний карлик – Цахес. Маленький Цахес викликає жалість феї Розабельверде і отримує від чаклунки магічний дар, який робить його всесильним. Всі добрі вчинки, усі таланти інших приписуються йому.

Три волоски, які Цахес отримав від феї у дар, ніби втілюють V собі фетишизм золота, який передає свої блиск та цінність його иласнику. Зміст образів, створених Гофманом, зрозумілий нам: яким би огидним не був Цахес, ще більш огидними є ті суспільні иідносини, що чітко виступають у казці, незважаючи на її фантастичну форму.

Однак Гофман потворному князівству

протиставляє світ “ентузіасти)”, в якому розпоряджаються фея Розабельверде і чарівник Альпапус. Романтик і мрійник, студент Бальтазар наприкінці казки одружуться з коханою дівчиною і торжествує над ворогом Цахесом. Однак не торжество Бальтазара показано Гофманом як “гріхопадіння”: одружившись з Кандідою, Бальтазар входить у філістерський світ, що іронічно представлений даром Проспера Альпануса – вогнищем, в якому ніколи не згасає вогонь. Цахес знищений, та це не результат боротьби, а результат дії надиіичайних сил.

У реальній дійсності, в зображенні Гофмана, немає ииходу з філістерства. Тупий, огидний. світ, в якому шанували Цахеса, може бути перебореним, на жаль, лише чарами і тільки у мріях “енту-пмстів” – такий підсумок казки.