Тема уроку. Осінь. Рослини восени. Охорона здоров’я восени

Мета
: виявити зміни, що сталися у неживій природі, в житті рослин: забарвлення листя, листопад, зміни в трав’яному покриві; установити причини, що зумовлюють ці зміни; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати; ознайомити дітей з охороною здоров’я восени; виховувати дбайливе ставлення до рослин, до свого здоров’я. Обладнання: термометр, загадки, ігри. Тип уроку: урок-екскурсія. ХІД УРОКУ
I. Підготовка учнів до екскурси Екскурсію можна провести у ліс або парк. Учитель завчасно ретельно вивчає, які саме об’єкти

живої та неживої природи зможуть побачити учні. Діти вивчають вірші, народні прикмети про осінь.

Пригадати з учнями правила поведінки в лісі. II. Проведення екскурсії – Відгадайте загадку.

Хто вона, ота красуня В золотім намисті, Що без пензля і без барв Скрізь малює листя? На деревах листя те Так блищить, мов золоте!

(Осінь) – Яка зараз пора року? – Які осінні місяці ви знаєте? – Чи знаєте ви, чому вони так називаються? – Назви місяця вересня здебільшого пов’язані із його особливостями: у римлян його називають “септембер” через його порядковий номер. Давньоруська назва цього місяця

– ревун, марень (хмурень), а українська його назва походить від слова “врасень” – іній. Зустрічається й інше його ім’я – “маїк”, що бере свій початок від слова “май”, бо о цій порі озимина ніжними пагонами вкриває ниви, відбувається повторне цвітіння багатьох рослин.

Назва “жовтень” закріпилася в літературній мові у XIX ст.

Раніше в народі його справедливо називали рум’янцем осені, корінником (середній кінь у трійці), “місяцем голої землі, крижаних денців, мокрого снігу”. А ще йому було присвоєно назву “брудніш”, бо ані колеса, ані полоза не любить. У римлян цей місяць був восьмим за порядком (від лат. “окто” – вісім), тому й назвали його “октобером”, а в російській мові “октябрем”.

Одвічна слов’янська назва “листопад” уживається в шести мовах.

У XX ст. ця назва закріпилася за 11-м місяцем року і в українській мові, хоча до того супроводжувала десятий. За холодні й короткі дні листопад ще називали куцнем, місяцем безлистої зими, листогнієм, напівзимником, місяцем “зніми одяг”, роздягальником, присмерком року.

У російській мові назва “ноябрь” походить від латинського “новембер” – дев’ятий місяць у давньоримському календарі. – Які дні восени? – Чи часто віє вітер? – А яке осіннє явище ми часто спостерігаємо, ви дізнаєтеся, відгадавши загадку. Йшов Мокрисько – довгі ноги, Вп’ялись ноги у пісок.

Заблищали всі дороги, Одяг враз увесь промок. (Дощ) – Яке зараз небо? – Як гріє сонечко – сильніше, ніж декілька днів назад, чи слабше? – Яка зараз температура повітря? (Вимірювання температури повітря за допомогою термометра.

) – Як, за вашими спостереженнями, змінилась погода у нашій місцевості порівняно з літом? – Як змінився ліс?

Зверніть увагу, який він гарний восени, укритий золотом і багрянцем. Наш народ про цю чудову пору року склав багато загадок, прислів’їв, приказок.

Давайте пригадаємо деякі з них. – Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває? (Осінь) – Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає. – Як листя жовтіє, то поле смутіє.

– Я дерево-красень, зовуть мене… (ясень). – Зверніть увагу на зміну кольору листя на різних деревах і кущах.

Ось перед вами бузок і. вільха. Які в них листочки? (Зелені) – А ось клен і горобина. А які в них листочки? (Червоні) – А берізки які красиві!

Ніби одягнені в золоті сарафани.

Саме через те, що листя різноманітно забарвлене, ліс ранньої осені такий гарний. Цю пору називають золотою. А від чого ж восени жовтіє й червоніє листя?

(Відповіді учнів. ) – Зелений колір листку надає хлорофіл. Але, крім нього, є й інші фарбувальні речовини: ксантофіл – жовтий колір і каротин – оранжевий колір. Улітку, коли під впливом сонячного світла хлорофіл у листках рослин утворюється у великій кількості, жовті й оранжеві речовини непомітні.

Вони маскуються зеленим кольором хлорофілу. Восени утворення хлорофілу відбувається повільно, а потім і зовсім припиняється.

Тоді стають все більш помітні жовті фарбувальні речовини, і листя рослин жовтіє. – А що ще відбувається з листям кущів і дерев? (Опадає.

) – Чому ж листочки опадають? – Тепер зверніть увагу на трав’янисті рослини. Чи змінились вони порівняно з літом? (Теж змінюють колір.) Вони не просто тьмяніють, в’януть. Уважно придивіться до них – і побачите, що трав’янисті рослини восени не менш різноманітні за кольором, ніж дерева і кущі.

Але деякі з них навіть цвітуть.

Відшукайте квітучі рослини. (Біла конюшина, червона конюшина, дика редька, грицики, ромашки) – Погляньте довкола себе. Які предмети природи вас оточують? – Що з побаченого належить до живої природи? До неживої природи?

Гра “Живе – неживе” Учні об’єднуються у дві команди, призначають ведучого, який швидко називає різні об’єкти. Якщо він називає об’єкт живої природи, діти підводять руки, якщо неживої – присідають.

Той, хто помилився, залишає гру. Перемагає команда, у якій залишиться більше учасників. – Чи подобається вам у лісі? Чому? – Своєю поведінкою людина може принести користь довкіллю або, навпаки, завдати шкоди. Так, рослини і тварини зникають через те, що люди чинять їм зло: виривають із корінням квіти, полюють на тварин у період, коли цього не можна робити, інколи діти руйнують гнізда птахів.

Чи буде збережена природа, залежить від кожного з нас.

Гра “Найцікавіша хмаринка” Повертаючись додому, учні розглядають хмаринки, порівнюють, шукають, які з них схожі на предмети навколишнього світу. НІ. Підсумки екскурсії – Чи сподобалось вам у лісі? – Що нового узнали, побачили? – Які зміни трапилися в лісі з настанням осені? – Як потрібно поводитися в лісі?

Чому?

IV. Домашнє завдання Намалювати ілюстрацію “Осіння прогулянка”.