⇒
⇒
Мир – театр. А ми в ньому кто

Мир – театр. А ми в ньому кто



Ще в часи Всесвітнього потопу Ний у свій ковчег зібрав кожної тварини по парі. Навіщо? Адже недарма ж. Виходить, кожній істоті, у тому числі й людині, уготовано своє місце в цьому жорстокому світі, до якого він або дійде, твердо крокуючи, сам, або випливе до нього на суденці долі. У питанні про театр не можна не відзначити, що театр без глядачів не театр, а без акторів – і поготів.

Кожній людині властиво зробити свій вибір: або місце на гальорці, або на сцені. Однак не можна не враховувати роль долі в цьому виборі. Певний склад обставин тим або іншим способом впливає на події в житті людини, які, у свою чергу, впливають на місце даної людини в житті-театрі.

Якщо людина потрапила на сцену, це ще не виходить, що він актор. Він може бути суфлером, установником декорацій, монтером-освітлювачем яким-небудь у крайньому випадку. Виходить, що присутність людини на сцені ще не означає його піднесення до рангу актора.

Глядач. Він не приймає участі в діях на сцені. Він лише лицезреет що відбувається, переживаючи або співпереживаючи.

Але глядач залишається самим собою, йому не треба надягати

маску того або іншого героя. Рідко можна побачити натягнуту посмішку або видавлену сльозу…

…Всім відомо, що театр починається з вішалки. Гардеробники – от ще одна категорія людей у театрі. Він ходить гордою ходою, тягає важкі шуби глядачів узимку, а влітку нудьгує. Така його робота.

Таких у театрі багато: прибиральник, контролер квитків, продавець у кафі – це другорядні особи. Щоб поставити спектакль, треба мати сценарій.

Письменник. Без нього не обійтися. Його праця відіграє основну роль у театрі. Завдяки йому актор має роль, гардеробник – роботу, глядач – привід сходити в театр.

Але письменника мало хто бачить, на вулицю він ходить рідко, популярністю не користується, “зоряною хворобою”, як актор, не хворіє…

Якщо розглядати мир, як театр і себе в цьому світі, то я не хотіла б бути ні письменником, тому що писати сценарій чийогось життя може лише Бог; ні автором, тому що лицемірство в будь-яких його проявах служить гальмом у розвитку себе як особистості; ні глядачем, тому що мовчачи споглядати – не моя стихія; ні гардеробником, тому що гардеробник усього лише гардеробник, ні більше ні менше. Я хотіла б бути сценою, на якій розвертаються події, завісою, що символізує початок або висновок дії, залом для глядачів, загалом, чимсь неодухотворена й вічним, оскільки тільки ненатхненність може зайняти позицію без вад, тобто ідеальну позицію в театрі-житті; а вічність допоможе правильно орієнтуватися в часі й вдачах, які від нього залежать.

Поки я в театрі лише глядач, хоч і не байдужий, однак, дотримуючись твердження: “Мир – театр, а люди в ньому актори”, я в масці якого-небудь героя займу все-таки своє місце на сцені життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Related posts:

  1. Твір доповідь з літератури: Німецький театр Берлін – це театральне місто, що має майже 150 театрів. Вечір у Державній опері “Унтер ден Лінден”, у Німецькому театрі з його камерними виставами, у вар’єте Вінтергартен, на сцені на Ленінській площі чи у театрі Заходу гарантує Вам найкраще розважання. Але й також у Гамбурзі, Дюссельдорфі, Кельні, Дрездені та Франкфурті можна побувати у прекрасному театрі. […]...

  2. Театр, у якому своє призначення людин вибирає сам Люди – основа миру, як актори є основа будь-якого театру. Вони – реальне втілення нереальних ідей, що приходять до тих деяким зайдиголовам, що пишуть сценарії й втілюють їх на сцені. Однак будь-який, навіть самий геніальний сценарій не може від, критися миру, і жоден актор не покаже себе в ролі, якщо не буде режисера. Від режисера […]...

  3. Бранд – герой драматичної поеми Г. Ібсена Бранд (норв. Brand) – герой драматичної поеми Г. Ібсена “Бранд” (1865). Зазвичай цей образ зводять до завзятого відстоювання позиції “все або нічого”. Моральна домінанта героя зв’язується дослідниками з впливом данського мислителя і письменника С. Кьер-кегора з його “або-або”; вказують також реальні прототипи: проповідник Ламерс з рідного міста Ібсена Шиена, молодий богослов К. Брюн. Народжений у […]...

  4. Художня ефективність театру На початку XX століття завоюванням Художнього театру було створення особливої драматичної атмосфери, що, обіймаючи собою сцену й зал для глядачів, ставала надзвичайно чуйною й тонкою формою спілкування між ними (виявляючи всю умовність терміна “четверта стіна”, зовні як що б відокремлювала глядача від актора, у той же час внутрішньо зв’язував їхній один з одним). Сьогодні театр […]...

  5. Театр Зощенко Театр Зощенко – это 10 пьес, 8 одноактных комедий, 2 либретто, множество сценок (для сатирических журналов 20-30-х гг. “Бузотер”, “Смехач”, “Бегемот” – под разными псевдонимами), миниатюры для эстрады. Он писал для театра и о театре. Так или иначе, конкретный анализ не обходится без привлечения рамки игровых театральных категорий: термины “клоунада вещей”, “лицо и маска” – […]...

  6. Театр як соціокультурний феномен Наш час – це час змін. Бурхливі перетворення, що відбуваються в суспільстві, а саме процеси демократизації освіти, сприяють його творчому підйому. Зараз країні потрібні люди, які вміють орієнтуватися в багатьох проблемах, швидко приймати правильне рішення, правильно осмислювати ситуації. На це здатна лише творча, креативна людина з розвиненим мисленням, уявою, яка зможе впроваджувати нові ідеї та […]...

  7. Русский национальный театр и “Театр Островского” Почти пятьдесят пьес написано Островским. Одни из них более, другие менее известны. Одни постоянно идут на сцене, экранизированы в кино и на телевидении, другие почти не ставятся. Но в сознании публики и театра живет некий стереотип восприятия по отношению к тому, что зовется “пьесой Островского”. Островский? Ну, так это замоскворецкая комедия или бытовая драма с […]...

  8. Театр Древней Греции В период культурного первенства Афин (V-IV вв. до н. э.) центральное место в литературе занимали драматические жанры. Афинский театр V века до нашей эры был и трагическим (трагедии Эсхила, Софокла, Еврипида), и комическим (комедии Аристофана). Театр занимался вопросами политики и морали. Это был театр, осознающий свою воспитательную и наставническую роль. При всех различиях греческих драматургов […]...

  9. МИР – ТЕАТР. А ТЫ В НЕМ КТО? Мир – театр. А кто в нем кто? – вот в чем вопрос. Еще во вре­мена Всемирного потопа Ной в свой ковчег собрал каждой твари по Паре. Зачем? Ведь недаром же. Значит, каждому существу, в том числе и человеку, уготовано свое место в этом жестоком мире, до которого он либо дойдет, твердо шагая, сам, либо […]...

  10. Вопросы и ответы к теме Новаторский театр Б. Брехта Многогранность творческой деятельности Б. Брехта. Бертольд Брехт (1898-1956) – немецкий поэт, драматург, прозаик, критик, режиссер, выдающийся теоретик театра, чье творчество отмечалось активным поиском новых художественных форм. Свои взгляды на театральное искусство Брехт изложил в многочисленных статьях: “Об опере” (1930), “Современный театр – театр эпический” (1931), “Театр развлечений или театр поучения?” (1935), “Об экспериментальном театре” (1939), […]...

  11. Світоглядні настанови в поезіях Василя Слапчука Творчість Василя Слапчука належить сучасному літературному процесу, у якому він виступає то поетом, то прозаїком, то літературним критиком. Характерною ознакою поезії В. Слапчука є певна елітарність, у її основі традиційна символіка: біблійна, народознавча, психологічно-філософська. Для митця повноцінним є світ природи, гармонії, світ людини; яка чомусь інколи намагається зруйнувати світову гармонію. Саме такий світ Слапчук намагається […]...

  12. Образ Е. Базарова в романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти” Твір по літературі: Образ Е. Базарова в романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти” У романі “Батьки й діти” И. С. Тургенєв знайомить нас із життям Е. В. Базарова, одного із представників нової, що зароджується в Росії соціальної сили – разночинной інтелігенції. Образ його незвичайний, а тому, знайомлячись із ним, з його долею, ми відкриваємо […]...

  13. Литература, театр и А. Н. Островский Как известно, театр может существовать лишь постольку, поскольку в его распоряжении имеется репертуар. Без литературы театр мертв. Разумеется, драма – прежде всего род литературы. И все же пьеса принадлежит сразу двум искусствам: искусству слова (литературе) и искусству театра, и не известно еще, к какому полюсу она принадлежит сильнее. Вот почему история театра и история литературы […]...

  14. Театр Метерлинка – “театр ожидания” Театр раннего Метерлинка называют “театром ожидания”. Ситуации этих четырех пьес действительно воссоздают ожидание. “Слепцы” является проекцией метерлинкивськой концепции мира и человека. Место действия – остров, на котором находится приют для слепых. Какого-то дня все они были выведены за стены приюта священником. Священник неожиданно умер, слепые этого не заметили, хотя его труп находится возле с них. […]...

  15. Сочинение-размышление на тему: Мир театр мы в нем кто? Однозначно, что этим миром и нами кто-то управляет. Недаром люди верят в существование Бога, который якобы управляет нашим миром и может способствовать нам, оказывая помощь. Ведь человечество всегда стремилось узнать тайну своего существования. Наш мир часто сравнивают с театром, в котором мы живем. А каждый играет особую роль в нем. Если весь наш мир театр, […]...

  16. Григор’єв Григорій Прокопьевич Дата народження – 21 серпня – 1898 Дата смерті – 29 серпня – 1971 Григор’єв Григорій Прокопович народився 21 серпня 1898 долі в Києві в багатодітній робітничій сім’ї. У п’ятнадцятирічному віці через матеріальну скруту найнявся переписувачем у казенну палату, а затім влаштувався рахівником в управління Південно-Західної залізниці. Аби прогодувати велику сім’ю, батько майбутнього письменника підробляв […]...

  17. Современный театр (1) Современный театр – очень сложное и многогранное явление. “Театр начинается с вешалки”, – говорит пословица. Но ведь только начинается. Театр – это, конечно, необычная, праздничная обстановка. Когда ты входишь в зал, видишь строгие ряды кресел, тяжелые складки занавеса, лепные украшения на стенах и потолке, то сразу ощущаешь торжественность момента, ожидаешь чего-то необычного. Это ожидание далеко […]...

  18. Современный театр (2) При слове “театр” мы представляем себе тяжелый бархатный 3^навес, зал, затихший в ожидании оркестровой увертюры, пыш-аЬ1е наряды актеров, ощущение праздника… Но вот на подмостки вЬ1ходит актер, одетый в джинсы и черный свитер. Он произносит несколько слов, и потрясенный зритель узнает монолог шекспировского Гамлета… Владимир Высоцкий в роли Гамлета – это символ театра, рассчитанного не на […]...

  19. Театр эпохи Шекспира (1) Творческая деятельность Уильяма Шекспира, длившаяся последнее десятилетие XVI века и первое десятилетие XVII века, относится к эпохе позднего английского Возрождения. В это время Англия, достигшая внушительного политического могущества, остро переживала кризис перехода от феодальных общественных отношений к буржуазным. Социальная жизнь отличалась чрезвычайной насыщенностью. В крупных городах театр имел большое значение. Актерские коллективы (труппы) существовали в […]...

  20. Теорія літератури: Поняття про іронію і фантастику Іронія (від грецьк, – облуда, насмішка) – негативна оцінка предмета або явища через його висміювання. В іронічному висловлюванні комічний ефект досягається завдяки тому, що справжній смисл висловлювання замаскований: говориться прямо протилежне тому, що потрібно розуміти. У літературному творі іронія може мати і більш широкий і значимий смисл: вона надає художньому зображенню особливої тональності, своєрідно розкриваючи […]...

  21. Імпресіонізм Імпресіонізм ставить в основу вплив творчості на людські почуття. В основі лежать почуття – враження. Російське слова “враження” (як і французьке “импрессион”) походить від слів “печатка”, “відбиток”, тут мається на увазі якийсь внутрішній відбиток минулих подій, образів. Захід і схід сонця, спів птахів, сніг – це лише констатація фактів. Кривавий захід, весняний світанок, трелі солов’я, […]...

  22. Театр абсурда Начиная с 50-х годов ХХ столетия на различных театральных сценах все чаще ставят пьесы с бессмысленным сюжетом, представляющие зрителю, казалось бы, совмещение несовместимого. Таким новым театральным явлением, разрушавшим традиционные драматические законы, не признававшим никакие авторитеты, стал так называемый Театр абсурда – Театр парадокса, “трагедии речи”, театр-эксперимент, требующий импровизации не только от актера, но и от […]...

  23. Античный театр – уникальное явление мировой культуры Если художник, национальная культура или определенная эпоха вносит что-то новое в процесс развития мирового искусства, мы с увлечением воспринимаем и отмечаем уникальность, новаторские идеи. Но только вообразим себе, что культура не просто усовершенствовала какой-либо вид искусства, а и создала театр, фактически, основу всего художественного прогресса нашей цивилизации, описывающие мифы, интересные и монументальные эпические произведения и… […]...

  24. Життя Вільяма Шекспіра Нечисленність можливих свідчень про життя В. Шекспіра. Можливих свідчень, за винятком найважливіших дат і фактів життя В. Шекспіра, дуже мало. Образ художника ськладався переважно з переказів і легенд. Дитячі і юнацькі роки В. Шекспіра, Народився в місті Стретфорде 23 квітня 1564 р. Батько був хліборобом, пізніше торговцем, власником чинбарні. До 14 років Вільям відвідував місцеву […]...

  25. Театр и национальное самосознание народов Театр всегда играл незаурядную роль в общественной жизни. Доcтаточно вспомнить патриотичные трагедии Эсхила, донимающие комедии Аристофана, разоблачительные “высокие комедии” Мольера, народную драму Ф. Шиллера или “Ревизора” Н. Гоголя. Но во второй половине ХІХ ст. театр начал выполнять роль проводника еще и определенных национальных идей, стал оказывать содействие национальному самоосознанию народов. Прежде всего, это было присуще […]...

  26. ТЕАТР В ЖИЗНИ И ТВОРЧЕСТВЕ А. Н. ОСТРОВСКОГО ТЕАТР В ЖИЗНИ И ТВОРЧЕСТВЕ А. Н. ОСТРОВСКОГО Национальный театр есть признак совершеннолетия нации, так же как академии, музеи, университеты. А. Н. Островский С самого раннего детства мы погружаемся в волшебный и яркий, реалистичный и в то же время поэтический мир Островского. Радио, телевидение, кино открывают нам нравы купеческого Замоскворечья, показывают жизнь русского дворянства и […]...

  27. Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матуся Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли, друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка сіла снідати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був наївний, але […]...

  28. Брехт и театр периода эмиграции Гитлеровский террор, заставивший многих деятелей культуры искать себе пристанище на чужбине, особенно ощутимо ударил по таким зависимым от технических средств видам искусства, как театр и кино. За пределами Германии отсутствие театральных помещений, актерских коллективов, “своей” театральной публики невозможно было ничем восполнить, тем более что театральные сцены Австрии, мягко говоря, не жаловали антифашистскую драматургию. Весьма сдержанно […]...

  29. Література і світ природи за повістю “Мауглі” Яка країна надихнула Р. Кіплінга на створення чудових творів і чому саме вона? Згадайте, як і чому Р. Кіплінг написав “Мауглі”? Які негативні і позитивні риси характерні для людського суспільства і жителів джунглів? У людському суспільстві панує любов і дружба, Доброзичливе ставлення один до одного, взаємодопомога, взаєморозуміння, вірність обіцяному речі, але також і злість, заздрість, […]...

  30. Вічна боротьба добра у романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Прояви сил зла у романі дуже схожі. Воланд з’являється в “дорогом сером костюме, в заграничных, в цвет костюма, туфлях”. Навіть обличчя у нього було дуже дивне: “Правый глаз чер-мый, левый зеленый. Брови черные, но одна выше другой”. У образі Понтія Пілата втілено внутрішню боротьбу людини. У ньому стикаються сила вочлі й влада обставин. Але він […]...

  31. Розповідь про свою малу батьківщину Євген Гребінка по-синівськи любить свою рідну Полтавщину за її розкішну природу, синій, як море, степ, щебет жайворонка і розспівані сади. Кращого місця на землі для нього немає. Тут його коріння, отчий край, над яким витає дух предків. Так сприймати красу природи і гармонію може лише духовно багата людина! З хлібом у душу всмоктав він полтавську […]...

  32. Вірш Н. А. Некрасова Я не люблю іронії твоєї Твір по літературі: Вірш Н. А. Некрасова Я не люблю іронії твоєї.. Н. Некрасова, як і В. Маяковського, багато хто вважають лише “політичним” поетом, борцем за цивільні права простих людей. Але вуж якщо й може виникати суперечка про поетичне значення “цивільних” віршів Некрасова, то розбіжності значно згладжуються й часом навіть зникають, коли мова йде про […]...

  33. Фольклор, литература, книжность, театр в XVII веке в России Фольклор, литература, книжность, театр Литература мощнее других искусств испытывает влияние исторической ситуации, что характерно для эпох до XX в. Особенности русской лите­ратуры XVII в. следующие. Летописи постепенно вытесняются литературно-историческими произведениями с публицистической окраской. Множество таких произведений первой половины XVII в. были посвящены собы­тиям Смутного времени (“Временник” дьяка Ивана Тимофеева, “Сказание” келаря Троице-Сергиева монастыря Авраамия Па- […]...

  34. Відповідь читача в замітку до газети Тролейбусна педагогіка І хоча я не була свідком сцени, описаної у тексті “Тролейбусна педагогіка”, але думаю, що правил етикету потрібно дотримуватися не тільки дітям, а й дорослим. Якщо правда те, що мистецький талант дається від Бога, то ця ж істина повинна бути справедливою і стосовно таланту бути Людиною. На жаль, не всім людям дано у цьому сенсі […]...

  35. Шлях до себе в оповіданні “Чистий понеділок” Людина – єдине із земних істот, наділена розумом і валею вибору. Людина постійно коштує перед вибором: як надійти? куди йти далі? Людина вільна вибирати роботу, пристрасті, захоплення, думки, світогляд, любов. Любов буває до грошей, до влади, до мистецтва, може бути звичайна, земна любов, а може трапитися так, що над усе, вище всіх почуттів людин ставить […]...

  36. “Чайка” – перша п’єса російської нової драматургії I. Мотивація навчальної діяльності Учитель. якось а. П. Чехов сказав: “нехай на сцені все буде так само складно і водночас так само просто, як і в житті. люди обідають, лише тільки обідають, а тим часом складається їхнє щастя і розбивається їхнє життя”. Сьогодні на уроці ми й спробуємо розібратися, у чому полягає, за чеховим, людське […]...

  37. “Я народився вільним, як вітер” (“Простак” Вольтера) Просвітництво кінця XVIII – початку XIX століття називають літературною епохою, що сколихнула літературне життя. Це був початок виникнення сентименталізму як напряму в літературі, з’явився новий жанр, що продовжує свій розвиток і донині, – це філософська повість. Серед засновників нового жанру був і Вольтер – відомий на той час письмениик-гуманіст. Неперевершені за змістом і філософським осмисленням […]...

  38. Булгаков и Художественный театр В мае 1912 года в Киев с шестью спектаклями в полном составе прибывает Художественный театр. В интервью корреспонденту “Киевской мысли” Вл. И. Немирович-Данченко расскажет, что театр привез декорации на двадцати трех платформах и вагонах. Очередь за билетами тянулась через несколько улиц, художественный же успех, как сообщает корреспондент, “был средний”. И. Виноградская опубликовала письмо одного киевлянина, […]...

  39. Изложение: Театр миниатюр на Троицкой К тому времени, как театр на Линейном незаметно и постепенно превратился в новый зрелищный жанр, театр на Троицкой уже существовал. И хотя возник он на три года позже Литейного, осенью 1911 года, именно он первым стал именоваться “театром миниатюр” . Несмотря на принадлежность к одному жанру, происхождение этих предприятий прямо противоположно. В отличие от Литейного, […]...

  40. Театр во второй трети XVIII ( 18 ) века (Литература XVII-XVIII веков) Вплоть до середины XVIII века (до 1756 г.) театральные представления продолжались лишь в школах, преимущественно духовных. Начиная с 30-х годов возобновляется придворный театр. Он обслуживается преимущественно иностранными труппами (итальянскими, немецкими, французскими). На русском языке пьесы в 30-40-х годах ставились в школьных театрах. С конца 40-х годов интерес к театру пробуждается и в широких городских демократических […]...

Мир – театр. А ми в ньому кто
«
»