Мій улюблений герой Молодогвардієць

Твір по роману О. Фадєєва «Молода гвардія». Серед героїв роману О. Фадєєва «Молода гвардія», простих юнаків і дівчат, що стали борцями за волю з фашистськими загарбниками, важко виділити якусь одну фігуру: всі вони, незважаючи на розходження характерів і вчинків, рівною мірою є героями та ідеалом. Але з усіх мені найбільш близький Сергій Тюленін.

Молодогвардійці вийшли з різного середовища, різних сімей, але одне в них було загальне — непохитна воля до боротьби за волю. По твердості характеру Сергій Тюленін вигідно виділявся серед інших.

Він був сміливий, рішучий, розумний, спритний, міг знайти вихід з будь-якого положення. Веселощі і нові ідеї завжди били ключем у нього, простого сільського парубка. Мати його — проста жінка, трудівниця, батько, якого кликали «дідом», був робітником, що витратив все своє здоров’я на важку працю, щоб годувати сім’ю.

Батьки виховували Сергія витривалим, сильним, а головне — чуйним і добрим, що зневажає небезпеками, сміливим до зухвалості, але не нерозсудливості. Характер у Сергія був чудовий і разом з тим своєрідний.

Сергій був донезмоги простий у спілкуванні із друзями та у житті, про що можна судити навіть по його зовнішньому вигляду: босий, злегка розпатланий, але уважний, спостережливий і метикований. Він був хлопцем небагато з хитруном, але ніколи не тримав у голові що-небудь зле або підле стосовно товаришів. З перших сторінок роману в Тюленіні видний теперішній народний герой — проста, що вийшла із глибин народу людина, самовідданий і переконаний боєць. У боротьбі з окупантами і виявилися повною мірою ці якості його характеру: твердість, непохитність волі і мужність, майже несподівані в такій юній людині.

Довідавшись про те, що фашисти зайняли Краснодон, він першим і з найперших днів увімкнувся в нещадну боротьбу із загарбниками. По своїй власній ініціативі, почуваючи, що він не зможе жити в оковах чужоземного рабства, Тюленін зробив пляшки із запальною сумішшю й підпалив штаб фашистів.

Він і надалі разом з товаришами проводить відважні операції: приміром, мстить зрадникові Фоміну, вивішує червоні прапори на будинках, бере участь в інших справах молодогвардійців. Як і всі його товариші, він був страчений, але зустрів смерть мужньо. За проявлений героїзм йому було посмертно надане звання Героя Радянського Союзу.

Сергій Тюленін — мій улюблений герой, він приклад і для сучасної молоді, що також повинна бути готова віддати життя, якщо буде потрібно, за свої ідеали.