Лівша герой оповідання М. С. Лєскова “Лівша”



Твір, створений в дусі лубка, зазвичай називають гімном таланту російського народу, уособленого в образі тульського майстра Л., який навіть блоху зумів підкувати. Але сам автор заперечував проти такого трактування. В оповіданні, стилізованому під легенду, йдеться не тільки про змагання майстерних англійців і обдарованих російських, але і про ті умови, в яких змушений жити талановита людина в Росії.

Лєсков говорить про ставлення самодержців Олександра та Миколи до своїх підданих, про жорстокість “проміжної” влади в особі отамана Платова.

Л. і його товариші-ремісники зуміли без “мелкоскопа”, без “розрахунку сили” не тільки підкувати блоху, але й написати на підківка ім’я майстра. Не марнославство рухало Л. до мети, а патріотизм. Чи не англійців хотів він посоромити, а Росію підняти. Тому, приступаючи до справи, молився Л. Николі Мценськ і зробив фантастичну на ювелірне ™ роботу.

Однак справжній народний талант у Росії живе у злиднях, їм командують; Платов жбурляє Л. “до себе в коляску в ноги”. Для порівняння Лєсков показує життя менш зухвалий у своїй

фантазії та своєму таланті англійців. Очима прибулого в Англію Л. ми бачимо умови, про які і мріяти не може російська майстровий.

Англійці цінують вправність, досвід, талант Л., піклуються про нього, звертаються з ним, як з паном, намагаються догодити у всьому, пропонують залишитися у них на постійне (і сите) проживання.

Але, дізнавшись англійська секрет зберігання зброї, тульський майстер просить лише про одне – скоріше відправити його до Росії. Єдине його бажання – повідомити про це секреті царя, бо ці відомості дійсно державної ваги. Однак якщо в Англії “інші правила життя, науки і продовольства”, то в Росії – все те ж беззаконня і байдужість.

Варто було Л. опинитися на рідній землі, як у нього, хворого, відібрали не тільки англійські багаті подарунки, але й залишки здоров’я. Нікому немає діла до секрету, яким володіє майстер, до його разючих здібностей, до його життя. Так і вмирає він, всіма покинутий, в лікарні для бідних.

Найбільше страждає Л. від того, що несе із собою в могилу вивідати у англійців секрет. “У нього хоч і шуба Овечкіна, так душа человечкіна”, – каже про свій російською “камрад” Л. “аглицьких полшкіпер”. Незважаючи на те що “власне ім’я лівші, подібно іменам багатьох найбільших геніїв, назавжди втрачено для нащадків” (автор підкреслював, що “лівша є особа, мною вигадане”), робляться спроби знайти прообраз зброяра.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Лівша герой оповідання М. С. Лєскова “Лівша”