“Креативна освіта як умова розвитку творчої особистості на уроках географії”



Найважливішим на сучасному етапі є формування через освітню діяльність людини, спроможної жити в глобалізованому та швидкозмінному світі. Мова йде про людину з інноваційним типом мислення, культури і поведінки. Отже, соціум вимагає креативну особистість.
Креативність – це здатність особистості запропонувати або зробити щось нове: нове розв’язання проблеми, новий метод, новий інструмент, новий твір мислення тощо.
Таким чином, креативна освіта відповідає такій організації навчання, виховання і розвитку творчої активності, у якій

педагог, і учень мають сприятливі умови для самореалізації. Вони прагнуть отримати творчий продукт інтелектуальної діяльності.
Творча особистість – це головна мета креативної системи навчання, яка визначає модель становлення творчої особистості як піраміду, в основі якої – гуманна людина зі всією сукупністю творчих задатків, здібностей, мотивів.
Географія ще за царської, а потім і радянської влади була в першій десятці шкільних предметів і мала досить великий авторитет. Причина проста: географія – це навколишня дійсність, а навколишнє середовище – це і є географія.
Сучасна географічна
освіта в середніх навчальних закладах знаходиться під впливом нових вимог до викладання та інформаційного географічного буму, перебуває в стані безперервного організаційного реформування і переосмислення усталених психолого-педагогічних і методичних цінностей. На уроках географії учні пізнають довкілля, де вони живуть, а також дізнаються про близькі та віддалені території. Вивчаючи, діти розуміють та усвідомлюють роль людини, її можливості у вирішенні проблем, які виникають у процесі освоєння навколишнього світу.
Учитель використовує на уроках географії матеріал, який дозволяє відкрити, з одного боку, творчі, суспільно значущі можливості людини, з іншого, – її безвідповідальне ставлення до довкілля. Головна мета сучасної географії – підготовити і виховати географічно грамотного громадянина Землі з такими якостями особистості, які б забезпечили йому можливість нормальної життєдіяльності в природі. На сучасному розвитку освіти виникає необхідність оновлення методів, засобів та форм організації географічного навчання.

Ця проблема пов’язана з розробкою та застосуванням у навчальному процесі нових педагогічних технологій.
Сьогодні результативність вивчення географії залежить від оптимального використання інноваційних технологій. Отже, “інноваційні технології” – це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів. Система грунтується на внутрішніх умовах навчання.
Однією з нових технологій для формування творчої особистості, які використовуються на уроках географії, є модульне навчання. Модуль – це цільовий функціональний вузол, в який об’єднані навчальний зміст і теологія оволодіння ним. Сутність модульного навчання в тому, що учень самостійно або за допомогою вчителя досягає конкретної мети навчально-пізнавальної діяльності в процесі роботи з модулем. Ознаками модульної технології є: гнучкість, динамічність, мобільність, можливість проводити модульні уроки на різних етапах навчального процесу (вивчення, закріплення, узагальнення), зміна форм спілкування вчителя з учнями.

Модуль передбачає індивідуальну самостійну роботу учня, партнерську роботу в парах, роботу в групі.
Завданням вчителя географії є розробка інструкцій модуля, надання індивідуальної допомоги, підтримка оптимального темпу уроку, керівництво навчально-пізнавальною діяльністю учнів через модулі, конкретизація модулів при практичній роботі з ними, контроль та корекція засвоєння знань, умінь, навичок. Модульна технологія визначає чітку структуру уроку і як результат – підвищення якості знань учнів. Необхідно розробити модульні програми з усіх курсів шкільної географії.

Має місце невідповідність сучасних підручників географії щодо організації модульного навчання, проблема розробки нових навчальних та методичних посібників. При модульному навчанні на підготовку та розробку інструкцій відводиться багато часу.
Технологія проблемного навчання не є новинкою в педагогіці. Проте в останні роки проблемний підхід є важливою складовою прогресивного пошукового методу навчання і особливо вивчення географії. Рушійною силою проблемного навчання є протиріччя між об’єктом та суб’єктом пізнання. Форми вираження навчальних проблем можуть бути різними, проте в їх змісті закладені потенційні можливості для виникнення проблемних ситуацій в процесі їх виконання.

Отже, в ході проблемного навчання на уроках географії вчитель створює різні проблемні ситуації, навчає учнів вирішувати проблеми, формує у школярів уміння бачити протиріччя, вчить формулювати проблему. Виконуючи проблемні завдання, учні отримують досвід творчої діяльності. У навчанні географії використовуються такі види проблемних завдань:
– завдання, в основі змісту яких лежить наукова гіпотеза (походження багаторічної мерзлоти, зміна клімату);
– завдання, в основі яких лежить розрив у логіці зі звичними науковими чи побутовими уявленнями;
– завдання проблемний характер яких обумовлений розривом між раніше засвоєними знаннями і вимогами задачі чи питання (наприклад, при порівнянні літніх та зимових температур екваторіального і тропічного поясів Африки учні повинні визначити, чому в більш віддаленому від екватора тропічному поясі температура липня вища, ніж в екваторіальному);
– завдання, де необхідне розуміння діалектичних протиріч, вміння оперувати протилежними судженнями (зменшується чи збільшується в умовах НТР вплив природних умов території на життя і господарську діяльність людини).
Ефективність проблемного навчання визначається його систематичністю. Вчитель має визначити проблеми та сформувати проблемні завдання. Скерувати діяльність учнів під час розгляду проблеми, визначити варіанти вирішення проблеми, консультувати в процесі роботи та ін.
У шкільній географії вирішення реальних екологічних, економічних, природничих проблем сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів. Вони відображають потребу учнів, допомагають оволодіти дослідницькими навичками, формують позитивні мотиви до вивчення географії. Найчастіше реальні проблеми носять краєзнавчий характер і вирішуються в групах.
У сучасній географії широко використовується технологія застосування опорних логічних конспектів (сигналів). Особливістю цієї технології є певна закодованість навчальної інформації, можливість виділяти етапи у вивченні матеріалу, використовувати творчі прийоми подання навчального матеріалу у символах та малюнках. У досвіді роботи вчителів географії ці технології використовуються в індивідуальній роботі з кожним учнем, у групах.
На сучасному етапі проблема застосування комп’ютера у навчальному процесі виникла у зв’язку з реалізацією програмованого навчання. Спочатку комп’ютер розглядався як більш досконалий порівняно з іншими навчальними машинами засіб програмованого навчання. Згодом стало очевидним, що його застосування приводить до якісних змін у змісті, методах і формах навчання, дозволяє створювати нове навчальне середовище. Нові можливості для навчання географії відкривають мультимедійні технології, які дозволяють створювати електронні книги, енциклопедії, фільми, бази даних тощо. Їх особливістю є об’єднання текстової, графічної, аудіо – та відеоінформації, анімації.

З використанням мультимедійних компакт-дисків географічні поняття, що раніше здавалися абстрактними, стають конкретними або, принаймні, достатньо наочними. Програмне забезпечення мультимедійних комп’ютерів дозволяє дітям бачити текст, чути стереофонічне звучання і переглядати картинки та відеосюжети географічної тематики. Один компакт-диск, наприклад, може містити цілу географічну енциклопедію.

Комп’ютерні навчальні програми дозволяють істотно підвищити ефективність навчання, зокрема: новизна роботи з комп’ютером викликає в учнів інтерес, посилює мотивацію учіння; колір, графіка, мультиплікація, музика, відео значно розширюють можливості викладання навчального географічного матеріалу; контакт з комп’ютером стимулює рефлексію, аналіз учнями своєї діяльності завдяки тому, що вони одержують наочне зображення її наслідків; з’являється можливість залучення учнів до дослідницької роботи з географії; забезпечується індивідуалізація навчання (комп’ютери можуть успішно виконувати функцію особистих репетиторів для учнів, що прискорює і робить ефективнішим навчання); комп’ютери розширюють можливості програмованого навчання: дозволяють викладати матеріал у певній послідовності, регулювати його обсяг і складність відповідно до індивідуальних можливостей учня, забезпечують поточний зворотний зв’язок.
На сьогодні створено досить багато комп’ютерних навчальних програм з географії: комп’ютерний підручник – програмно-методичний комплекс, який дозволяє самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ (як правило, поєднує в собі якості підручника, довідника, задачника та лабораторного практикуму); контролюючі програми з географії – програмні засоби, призначені для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; ігрові програми – стимулюють пізнавальну активність учнів, сприяють розвитку їхньої уваги, кмітливості, пам’яті; предметно-орієнтовані середовища – програми, які моделюють мікро – та макросвіти, об’єкти певного середовища, зв’язки між ними, їхні властивості.
На сьогодні вчитель географії має значний арсенал різноманітних форм і методів навчання. Вибираючи найбільш раціональні з них для певного уроку, він виходить з основної вимоги: забезпечити активність учнів і високу якість знань у навчальному процесі. Отже, використання педагогічних технологій у викладанні географії передбачає гарантований педагогічний результат діяльності вчителя, формування всебічно-розвиненої особистості учня, а саме творчої.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

“Креативна освіта як умова розвитку творчої особистості на уроках географії”