Історія всесвітньої літератури. 19 век. перша половина. Андрєєв Л. Г. Бельгійська література [першої половини XIX в.]
Історія всесвітньої літератури. 19 век. перша половина Андрєєв Л. Г. Бельгійська література [першої половини XIX в.] “Історія Бельгії”, романи “Морські гези”, “Лісові гези” і інші добутки на історичні теми Завоювання незалежності негайно відбилося на літературі Бельгії. Складається суспільно-літературний рух з певним і ясним завданням – створення національної бельгійської літератури.
В 1834 р. утвориться “Національне об’єднання”, починають виходити журнали з підкреслено патріотичною орієнтацією. У цих умовах ще
Він народився в Голландії, починав писати по-голландски, але потім перейшов на французьку мову й називав себе письменником бельгійським. Збірник віршів Ван Хассельта “Примули” (1834) створений у руслі романтичної, трохи умовної й книжкової поезії. Абстрактно зрозумілої “сучасності” поет протиставляє досить
Національна конкретність ще не стала змістом поезії, хоча поет і декларує патріотичні почуття В 1842 р. Ван Хассельт написав великий вірш “Бельгія” – захоплену пісню в славу героїчних сторінок рідного минулого, які для нього є запорукою єдності й успіху держави. Образ батьківщини, однак, досить умовний.
Бельгія для поета – уособлення волі, житло “відважних і прекрасних”, ідеалізованих героїв. Підсумок багаторічної поетичної праці Ван Хассельта – поема “Чотири втілення Христа”, в основу якої поет поклав біблійні міфи, праці істориків, свої власні утопічні прогнози. Похмурої дійсності, гуди_ романтично, Ван Хассельт протиставив символ добра, істини й терпіння, тобто Христа, і хід народу до труни Господню зобразив як уособлення пориву народів до істини, волі.
У фіналі поеми звучить слава майбутньому людства, коли запанує розум і справедливість, восторжествує добрий, природний початок вчеловеке. Гуманізм Ван Хассельта стримувався й обмежувався його консервативно-романтичними утопіями. Однак ці утопії були вільні від найбільшого пороку, що відзначив бельгійську літературу з моменту її інтенсивного розвитку, – від націоналізму, від захвату тим суспільним укладом, що зложився в Бельгії після 1830 р., “раєм”, але “раєм землевласників, капіталістів і попів” (Маркс К.
, енгельс Ф. Соч.
2-е изд. Т. 16. С. 365).
Невільний від цього був інший видний бельгійський поет, натхненник “Національного об’єднання” Теодор Вестенрад (1805-1849). Учасник революції, політичний поет, що відбив епоху найбільших змін у житті Європи, Вестенрад оспівував промислову перебудову Бельгії У бельгійській літературі, що сприйняла пафос революції 1830 р.
, переважала історична проблематика. Відроджувалися, зрозуміло, найбільш славні сторінки минулого, яких було чимало в історії Бельгії, неї народу Найбільш великий романіст, що розробляв історичну тему, письменник не франкомовний, а фламандскоязичний – Хендрик Консьянс (1812-1883). Його роман “Лев Фландрії” (1838) починає історію фламандського роману взагалі.
Ця книга послужила стимулом так званого “фламандського відродження”, тобто руху за відродження фламандської культури, за права фламандської мови в рамках бельгійської держави, де домінувала французька культура й французька мова, незважаючи на складний етнічний склад населення країни.
Двотомний роман Консьянса малює боротьбу фламандців проти французів наприкінці XIII – початку XIV в. Герої роману – вожді визвольного руху: граф, що одержав прізвисько “Лев Фландрії” за свої ратні подвиги, і старійшина корпорації ткачів. Консьянс не жалує яскравих фарб і захоплених визначень, розповідаючи про героїзм патріотів Сміливий, волелюбний народ – от що таке Фландрія в минулому, по поданню Консьянса.
Переконання письменника в тім, що “Бельгія – батьківщина волі”, відбивало пафос післяреволюційної епохи й вело до ідеалізації бельгійської дійсності. Подібна ідеалізація очевидна в добутках Консьянса, особливо ідеалізація Фландрії (письменникові не були далекі антифранцузькі настрої). Перша половина XIX в.
– “інкубаційний період” історії бельгійської літератури, час пошуків і спроб. Сильно позначалася невизначена звичка оглядатися на французьку літературу.
Виникла навіть дохідна галузь видавничої справи: негайний передрук і продаж за дешевою ціною (дешевше, ніж у Франції) всіх скільки-небудь помітних добутків французької літератури (передруку були заборонені в 1852 р.). Бельгійському письменникові було нелегко звільнитися від гніта консервативних традицій. Демократичний напрямок із працею пробивало собі шлях, переборюючи тиск консервативної ідеології правлячих класів, що використовувала гасла патріотизму й революції 1830 р., у якій ці класи відігравали важливу роль.
Традиції середньовічного корпоративізму чіпко трималися в країні, що прийнято було видавати за єдиний організм, за дружну сім’ю на чолі з монархом.
З’єднання волі з “порядком”, патріотизму з верноподданничеством стало загальним місцем офіційної ідеології, що йменувала себе ліберальної. Правлячі класи піклувалися про те, щоб національна література розвивалася в руслі офіційного націоналізму, під заступництвом держави й прихильного до муз монарха Загострення соціально-політичних протиріч, посилення демократичного руху було умовою просування бельгійської літератури вперед, до її справжніх досягнень. Таке нелегке, неспішне просування стало фактом лише після революції 1848 р.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...