Трагічна доля Галілея (за драмою Б. Брехта “Життя Галілея”)

Німецький драматург, творець нового “епічного театру”, з життєвою позицією революціонера – прагненням змінити світ. Вершини драматургії Брехта: “Добра людина з Саузана” (1938-40), “Матінка Кураж та її діти” (1939-41), “Життя Галілея” (1938-39). У “Матінці Кураж…” автор звертається до подій Тридцятилітньої війни (XVII століття), намагаючись застерегти сучасників від війни у майбутньому.

Брехт апелює до “маленькоїлюдини”, до “натовпу”, він упевнений, що долю людства визначає кожна людина, навіть “маленька”.

Письменник проводить читача через “катарсис” (переживання і очищення), перевагу надає драмам, притчам, створює образи-алегорії.

Бертольд Брехт (1898-1956) своєю світовою славою зобов’язаний театру. Наприкінці 20-х років Брехт сформовує теорію “епічного театру”, який був протилежністю “драматичному”. Головний принцип епічного театру Брехта – “ефект очуження”. Цей принцип передбачає незвичайне зображення звичайного.

Проблеми моральної відповідальності людини за все, що відбувається в світі, Брехт гостро поставив у драмі “Життя Галілея”. За жанром – це філософська драма,

в якій автор спонукає глядача переглянути погляди на світ, відчути відповідальність за все, що відбувається н ньому. Дія п’єси відбувається в Італії доби Відродження, а образ Галілея стає символом перевороту не тільки в науці, а й у духовній культурі, в розумінні людиною свого місця на землі й у Всесвіті. сторія життя Галілея – драматична. Інквізиція змушує вченого, щоб він зрікся свого вчення. Є така легенда, що Галілей не змирився і вигукнув: “А все-таки вона обертається!” Брехт відкидає цю легенду і показує Галілея, який зрікся своїх переконань перед і удом інквізиції.

Та Галілей уособлює вченого, який визнає тільки одне – свою місію служіння істині. Заради цього він здатен зректися близьких і учнів, терпіти голод і холод.

У останніх епізодах Брехт змальовує Галілея, який продовжує свою працю. Бути героєм і померти легко, набагато важче покласти на себе шлповідальність за увесь світ, продовжувати працювати, навіть не знаючи, чи будуть коли-небудь використані твої відкриття. У п’єсі СТИкаються різні ідеї про долю людини, а сюжет побудований не тільки на розкритті значення творчості людини, а й на усвідомленні героєм свого призначення.

Історія Галілея для Брехта – лише притча для постановки великої соціально-філософської проблеми. При уважному аналізі виявляється, шо драма Брехта не зовсім історична. Не важко впевнитися, що багато міркувань Галілея лежить в основі його досвіду.

Вчинки Галілея розкривають його думки, демонструють ясність і точність авторського соціального аналізу. Брехт бере відомий і популярний сюжет або історичний епізод і відбудовує філософську притчу, щоб примусити читача задуматися над важливими життєвими питаннями.