Трагічна доля Лариси в “темному царстві” (по п’єсі А. Н. Островського “Безприданниця”) Безприданниця Островський А. Н

Трагічна доля Лариси в “темному царстві” (по п’єсі А. Н. Островського “Безприданниця”)
Героями п’єс Островського найчастіше стають жінки. Безумовно, ці жінки є неабиякими й неординарними особистостями. Досить згадати героїню драми “Гроза” Катерину.

Вона настільки емоційна, вразлива, що особняком коштує серед інших героїв п’єси. Доля Катерини чимсь схожа на долю іншої героїні Островського. У цьому випадку мова йде про п’єсу “Безприданниця”.

Ларисі Огудаловой довелося випробувати байдужість і жорстокість

навколишніх, пережити любовну драму, і в результаті вона гине, так само як і героїня “Грози”. Але при гаданій схожості Лариса Огудалова – власниця зовсім іншого характеру, ніж Катерина Кабанова. Дівчина одержала чудове утворення. Вона розумна, витончена, освічена, мріє про гарну любов, але споконвічно її життя складається зовсім інакше.

Вона безприданниця. Мати Лариси дуже корислива. Вона торгує красою й молодістю своїх дочок.

Старші сестри Лариси вже “прибудовані” завдяки турботам спритної матері, але, на жаль, їхнє життя складається досить і досить трагично.

Лариса Огудалова

закохується в “блискучого пана” Сергія Сергійовича Паратова. Вона щиро вважає його ідеалом чоловіка. Пан має стан, він повністю відповідає уявленню про знатну й освічену людину.

Внутрішня сутність його розкривається пізніше. Лариса молода, недосвідчена, тому вона попадається в пастку Паратова, губить себе. Вона не має сильний характер і стає іграшкою в руках навколишніх.

Справа доходить до того, що дівчину грають в орлянку. Навколишні вважають її річчю, дорогою й гарною забавою, а її піднесена душа, краса й талант виявляються не важливі. Карандишев говорить Ларисі: “Вони не дивляться на вас, як на жінку, як на людину… вони дивляться на вас, як на річ”.

Вона сама погоджується із цим: “Річ… так, річ! Вони праві, я річ, я не людина…”.

Лариса має палке серце, вона щира й емоційна Вона щедро дарує свою любов, але що одержує замість? Для своєї коханої людини Лариса є черговою розвагою, забавою. Від розпачу вона навіть погоджується прийняти умови Кнурова.

Загибель є свого роду порятунком для Лариси, порятунком духовним, розуміє. Настільки трагичний фінал рятує її від важкого вибору, що вона намагається зробити, рятує від моральної загибелі й падіння в прірву, іменовану розпустою.