Немирович-Данченко Володимир Іванович

Дата народження – 23 грудня – 1858 Дата смерті – 25 квітня – 1943 Немирович-Данченко Володимир Іванович (11(23).12.1858, Озургети, нині Махарадзе Грузинської РСР, – 25.4.1943, Москва), режисер, педагог, письменник, драматург, реформатор і теоретик театру, народний артист СРСР (1936). В 1876-79 учився на фізико-математичному і юридичному факультетах Московського університету. Повістяр, романів, п’єс З 1870-х рр. виступав як театральний критик; в 1890-х рр. його п’єси “Нова справа”, “Золото”, “Ціна життя” і ін. ставилися Вмоскве.

В 1898 разом

з К. С. Станіславським створив Художній загальнодоступний театр (Мхтбудучи завідувачем репертуаром, Немирович-Данченко визначав ідейно-репертуарну лінію театру, був ініціатором включення в репертуар п’єс А. П.

Чехова, М. Горького, Г. Ибсена, Г. Гауптмана й др. Разом зі Станіславським поставив п’єси “На дні” Горького (1902), “Чайку” (1898), “Дядько Ваня” (1899), “Три сестри” (1901) і “Вишневий сад” (1904) Чехова; одна з його кращих робіт – “Юлій Цезар” У. Шекспіра (1903).

Ставлячи росіянку класикові (1906-17), Немирович-Данченко знаходив найтонші прийоми сценічної виразності (“Борис

Годунов” А. С. Пушкіна, “На всякого мудреця досить простоти” А. Н. Островського, “Живий труп” Л. Н. Толстого, “Смерть Пазухина” М.

Е. Салтикова-Щедріна).

Після 1917 активно працював із драматургами над створенням нового репертуару. Поставив “Пугачовщину” К. А. Треньова (1925), “Блокаду” Вс.

В. Іванова (1929), “Половчанские сади” Л.

М. Леонова (1939).

Значним внеском у мистецтво театру стали інсценівки романів Толстого “Воскресіння” (1930) і “Ганна Каренина” (1937), постановки “Грози” Островського (1934), “Горя від розуму” А. С. Грибоєдова (1938Поставив також п’єси Горького “Єгор Буличов і інші” (1940) і “Вороги” (1935, з М. Н. Кедровим), а в 1940 здійснив нову постановку “Трьох сестер”, що стала легендою театру.

До кінця життя очолював МХАТ, будучи його директором і художнім керівником В 1919 Немирович-Данченко організував при МХТ музичну студію (з 1926 Музичний театр ім’я Вл. И. Немировича-Данченкомемуари – “З минулого”. Державна премія СРСР (1942, 1943Похована на Новодівочому цвинтарі Ім’я Немировича-Данченка привласнено школі-студії МХАТ, театру (Музичний театр ім’я К. С.

Станіславського й Вл. И. Немировича-Данченкоименем Немировича-Данченка в 1943-93 називалася вулиця (Глинищевский провулок), де в 1938-43 він жив (буд.

5/7; меморіальна дошка); в 1944 у будинку відкритий Музей-Квартира