Евтушенко Євгеній Олександрович

Дата народження – 18 липня – 1933 Дата смерті – ЕВТУШЕНКО Євгеній Олександрович народився 18 липня 1933 р. на станції Зима Іркутської області. Його батько був геологом, але все життя писав вірші й навчив сина любити поезію. Коли сім’я переїхала в Москву, майбутній поет під час навчання в школі займався в поетичній студії Палацу піонерів Дзержинського району.

Пізніше відвідував литконсультации видавництва “Молода гвардія”, де більше трьох років поет А. Досталь займався з юним поетом, що дуже багато писав, відрізняючись фантастичною

працездатністю. Регулярно почав друкуватися із шістнадцяти років, але початком серйозної роботи Евтушенко вважає вірша “Вагон” і “Перед зустріччю”, написані в1952. В 1951 надійшов у Літературний інститут ім. М.

Горького, що зібрав у своїх стінах целую плеяду майбутніх поетів і прозаїків (В. Соколов. Б. Ахмадулина, Р. Рождественський, Ю. Козаків і ін.

Пізніше поет напише про їх у своїх спогадах В 1950-е публікує целую серію поетичних збірників: “Третій сніг”(1955), “Шосе Ентузіастів” (1956), “Обіцянка” 1957) і ін.

Вірш ” чиХочуть російські війни”, покладене на музику, стало масових

пісень Після опублікування у французькому щотижневику “Експрес” своєї “Автобіографії” (1963) був підданий різкій критиці. Разом з Ю. Казаковим їде на Печору, живе на Півночі, знайомиться із працею рибалок і звіробоїв.

Ця поїздка залишила яскравий слід у його творчості, породила великий цикл віршів, опублікованих згодом в “Новому світі” і “Юності” (“Балада про браконьєрство”, “Балада про міражі”, “Хитавиця” і ін.). Евтушенко не тільки був на всіх континентах землі, але й написав вірші й поеми про кожну країну, де побував. Його ім’я відомо в усьому світі. Популярності поета сприяла і його манера читання віршів сестради.

Грузинська тема займає особливе місце у творчості Евтушенко. Він багато перекладав із грузинського, писав про Грузію.

В 1979 видавництво “Мерани” випустило великий тім його віршів про Грузію й перекладів грузинської поезії – “Важче землі”. Із середини 1960-х, коли їм була написана “Братня ГЕС”, Евтушенко постійно звертається до великої поетичної форми.

Їм опубліковано 14 поем (“Казанський університет”, 1970; “Іванівські ситці”, 1976; “Непрядва”, 1980; “Під шкірою статуї Волі”, 1968; “Сніг у Токіо”, 1974; “Голуб у Сантьяго”, 1978; “Мама й нейтронна бомба”, 1982, і ін.). Евтушенко почав писати прозу ще замолоду, у студентські роки. Перше оповідання – “Четверта Міщанська” був надрукований у журналі “Юність” в 1959.

Через чотири роки з’явився другий – “Курячий бог”. У результаті декількох поїздок на Кубу народилася поема в прозі – “Я – Куба”, що стала основою для написання сценарію фільму, поставленого в 1964. Діяльність у кінематографічній сфері теж був успішною – фільм “Зліт” (1979), де він зіграв головну роль (Ціолковського), пізніше цілком авторський фільм “Дитячий садок” (1984).

Е. Евтушенко належить книга “Талант є чудо невипадкове” (1980), де зібрані кращі критичні роботи поета. В 1996 виходить книга-альбом “Дай Боже… “, у яку включені останні вірші Живе й працює в Москві. Викладає в американських університетах російську поезію по власному підручнику (“Антологія російської поезії”).

Ідуть білі снеги… 2