Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка”

Кожного разу після прочитання літературного твору довгий час перебуваю під враженням від подій, вчинків і характерів літературних героїв. Образи багатьох з них залишаються в пам’яті як найвищі взірці благородства, мужності, витривалості. Таким ідеалом для мене стали герої повісті Марка Вовчка “Інститутка”.

Устина в Катря, Прокіп і Назар готові дорогою ціною і навіть своїм життям заплатити за волю; вони є живим втіленням волелюбного характеру українського народу, його мужності, віри в світле майбутнє. Автор нагадує про одвічні

традиції боротьби народу за волю, закликає виступити із зброєю за неї оспівує непереможність визвольного руху.

Символом волелюбності витупає в повісті проста селянська дівчина – Устина, антиподом волелюбності виступає панночка. Марко Вовчок аристократизмові походження протиставила аристократизм духу. Письменниця з великою правдивістю змалювала тяжке становище кріпаків і вирила та засудили паразитичний спосіб життя тогочасного панства.

Найкраще це показано на образах Устини і панночки. Проте волелюбність Устини пасивна, дівчина тільки мріє про свободу, покірна панам, навіть не сміє заспівати

і терпляче зносить знущання розбещеної інс – , титутки. Навіть після того, як молода пані душила молоду кріпачку, а та ще й стусонула ногою, після чого Устина цілу весну одлежала, вона не тримає зла на свого ката, тільки лагідно дивується: “Таке молоде, а таке немилосердне, Господи: “Добре серце дівчини все працює”.

Устина Щира й привітна в поводженні з людьми. Вона з повагою ставиться до бабусі-кріпачки, уважна до неї, стає на її захист, коли панночка починає бити бабусю. У місті Устина співчутливо ставиться до старенької хазяйки, допомагає її чим може.

А інститутка презирливо й зневажливо ставиться до селян-кріпаків і бідніших за себе, знущається з них. “Люди прокидались і лягали, плачучи, проклинаючи, – пише письменниця. – Усе пригнула по-своєму молода пані”.

Устина неписьменна, але в неї багатий життєвий досвід, вона спостережлива, може робити правильні висновки з побаченого і пережитого, добре розбирається ;. в людях. Панночка, хбч і закінчила інститут, ніяких знань не придбала. Якщо порівняння Устини з поміщицею перенести на кріпаків і панство в ці – і лому, безсумнівною є моральна вищість людей праці над кріпосництвом. Автор підкреслює: навіть освічений кріпосник залишається експлуататором.

Т. Г. Шевченко, ознайомившись з “Народними оповіданнями” Марка Вовчка, назвав її, письменницю, “обличителем жестоких людей неситих”.

Марко Вовчок і в інших своїх творах наголошує на тому, яким соціальним злом для людини були кріпацтво, рекрутчина, показує прагнення людей до волі і боротьбу за визволення від кріпосницького гніту, звеличує борців проти гнобителів.