Роль професіоналізму вчителя у формуванні позитивної мотивації учнів

30 жовтня 2012 року

У народі кажуть » Учитель — майстер життя» і основне його завдання — навчити дітей жити, бути людьми на землі. Я працюю в школі 31 рік, і на мою думку професіоналом може стати і той вчитель, хто пропрацював кілька десятків років, і молодий вчитель. Але кожен з них має:

— базові знання, володіє сучасними методиками викладання предмету, має організаторські здібності, бачить в кожній дитині — особистість, прагне до самовдосконалення, і, звичайно, це творча особистість.

Переді мною, вчителем початкових класів

стоїть найголовніше завдання — підтримати вогник прагнення до пізнання нового, допомагати підніматися сходинками знань до нових вершин.

Учень першокласник отримує шок, прийшовши до школи: незвичні обставини навчальної діяльності; величезна кількість нової інформації, яку необхідно засвоїти, осмислити. Саме з першого дня перебування дитини в школі, я починаю формувати позитивну мотивацію навчання. В учнів 1-4 класів пізнавальна мотивація ще лише формується, тому я підтримую різноманітні мотиви навчання.

Викликаю в учнів різну мотивацію: ігрову — проводячи, уроки — мандрівки, уроки-казки, зустрічі

з казковими героями;

— змагальну мотивацію — уроки-змагання, конкурси, інтелектуальні розминки, де змагання між 2 учасниками переростає в цілий спектакль, на якому задоволення отримують як учасники, так і вболівальники; проводячи » Тиждень каліграфічного письма» ( де переможці отримують наклейку «Щасливий зошит»

— спортивну, творчу, трудову мотивацію продовжую розвивати і поза уроками:

А) залучення учнів до танцювальних гуртків » Фламінго», » ВольтаДенс»,

До гуртка » Витинанка»

Б) фізично працюють мої учні на класній клумбі, доглядають за кімнатними рослинами в рекреації, класі, вчаться прибирати класну кімнату, збирають насіння квітів, поливають клумби. Я обов’язково оцінюю цю роботу високим балом та ще й записом у щоденник типу: » Ти мій найкращий помічник»,» » Я тобою пишаюся», » Ти гарно працював»

В) організовую участь в пошуково-дослідницьких акціях » Годівничка» » Джміль та бджілка», експедиції студентської та учнівської молоді » Моя Батьківщина-Україна».

Успіх, навіть маленький, обов’язково повинен бути поміченим. Для кожної дитини важливим стимулом є похвала, хороша оцінка, захоплення її здібностями. Особливо важливо розвивати наполегливість, віру у власні сили — дітей, які мають середній та низький рівень знань.

Хочу навести такий приклад. Є в класі учень, який має з математики середній рівень навчальних досягнень. Написали учні контрольну роботу. При її аналізі сумно говорю:

» Найбільше мене здивував ( ім’я). Ви, діти, не вгадаєте, яка в нього оцінка. ( учні називають 2, 3, 4 бали). Потім я радісно, захоплено говорю:

— Я тобою горджуся!

Ти молодчинка! Ти розумничок! У тебе 6 балів!

Ти допустив помилку лише в 2 прикладах, записав вірно умову і відповідь задачі, помилився, лише в обчисленні, і не накреслив другий відрізок. Як ти старався.

Скільки вогню, гордості з’являється в очах дитини, впевненості і щастя. Одного необхідно хвалити за 5-6, а другого — журити за 8 чи 9.

Створюю ситуацію успіху, для кожної дитини:

— виконанням доступного для нього завданням, забезпеченням сприятливої морально-психологічної атмосфери, креативним підходом до організації навчання.

Вважаю,

— що урок слід починати з психологічної установки на роботу( внутрішня готовність дитини сприйняти навчальну інформацію)

— зміст навчального матеріалу поєднувати з явищами природи, суб’єктивним досвідом учня, доводити необхідність засвоєння матеріалу для майбутнього;

— включати учнів в цікаву діяльність, використовуючи різні форми і методи роботи;

Завдяки комп’ютеру і телевізору використовую на уроках яскравий сучасний наочний матеріал, навчальні уроки, презентації, музичні фізкультхвилинки.

Підводячи підсумки свого виступу, скажу, що будь-який вчитель має:

— щоденно приділяти увагу кожній дитині, визнавати його особистість;

— використовувати інноваційні методи навчання, які розкривають потенційні можливості кожного учня;

— співпрацювати з батьками, формуючи їх педагогічну культуру, бо це наша головна підтримка в наших починаннях.

Переконуйте словом і ділом дітей у своїй щирості, порядності, доброзичливості і ви отримаєте радість, задоволення від своєї праці.

Використані джерела:


Роль професіоналізму вчителя у формуванні позитивної мотивації учнів