Художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціальної філософії
Абсурд і трагічний стоїцизм у романі Альбера Камю “Чума”
Мета: допомогти учням усвідомити екзистенціальний зміст роману, його сюжет, тематику й проблематику; розвивати вміння учнів виділяти елементи твору, головне й деталі, висловлюватися, аргументувати свою точку зору; виховувати гуманізм, прагнення до активної життєвої позиції.
Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього. тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Пояснюючи свій задум роману “Чума”,
Про знаменитий твір митця, що символізує одну з найтрагічніших сторінок ХХ ст. в історії людства, ми й поміркуємо на уроці.
II. оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. обмін враженнями про прочитане
2. Повідомлення учня про історію створення роману “чума”
Стислий огляд
1941 рік – перші начерки; 1943 рік – перший
3. робота над епіграфом роману “чума”
Поясніть слова Д. Дефо: “Якщо можна зобразити ув’язнення через інше ув’язнення, то й можна зобразити будь-який реальний предмет через щось зовсім нереальне”.
(Звернувшись до алегорії, митець, відповідно до задуму, створює новий міф “відповідно до своїх пристрастей і своїх тривог”.)
4. інтерактивна вправа “мозковий штурм”
– Визначте тему та проблематику твору А. Камю “Чума”.
Очікувана відповідь
Тема: боротьба людської спільноти проти конкретного зла (за словами автора, “явний зміст “Чуми” – це боротьба європейського Опору проти фашизму”).
Проблематика: зло, абсурд у житті людини і добро; активне протистояння злу; відповідальність за власний вибір; моральність та аморальність; життя і смерть.
Сюжет твору – роман-хроніка, про це зазначає сам автор на початку твору. Насправді – роман-притча, роман-міф, тому що має загальнолюдський і “позачасовий” підтекст; він багатозначний і як міф стає “надкультурним” явищем, бо не належить до однієї якоїсь культури; як притча має на меті моральне повчання.
Підтекст сюжету про боротьбу із чумою – алегоричне зображення французького руху Опору, боротьби з “коричневою чумою”.
Камю писав: “Я поширив значення цього образу [чуми] на буття загалом”. тому у творі переплітаються світи – реальний (епідемія), алегоричний (боротьба з фашизмом) і філософський (боротьба із всесвітнім злом).
Дайте цитатну назву кожній частині роману.
Очікуван а відповідь І. “місто вважати закритим”. ІІ. “Чума… стала спільною справою”.
III. “тепер уже не стало окремих, індивідуальних доль – була тіль
Ки наша колективна історія, точніше, чума, і породжені нею
Почуття поділяли всі”.
IV. “Хвороба відступила”.
V. “Ця хроніка не може стати історією остаточної перемоги” (або:
“…Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу”).
7. робота із словником літературних термінів
Абсурд – безглуздя, нісенітниця (одне з основних понять екзіс-тенціалізму).
Стоїцизм – мужнє долання життєвих труднощів, страху, страждань.
Учитель. Камю визначав абсурд як МетаФізичний стан людини у світі, отже, як фундаментальну проблему людського буття. Але головне в тому, як до цього ставитися. Ще 1938 року, рецензуючи в алжирській газеті роман Сартра “Нудота”, Камю писав: “Виявити абсурдність життя – аж ніяк не завершення, а тільки початок…
Нас цікавить не це відкриття як таке, а його наслідки й правила поведінки, що з нього випливають”. У згаданому творі Сартра герой “підкреслює все те, що відштовхує в людині”, а Камю закликає побачити в людині трагічну велич, породжену непоправним розладом зі світом.
А. Камю говорить, що “абсурд має сенс лише настільки, наскільки з ним не погоджуються”. Письменник не задовольнявся констатацією абсурдності буття, а прагнув знайти позитивні вирішення, дати відповідь на кардинальні питання: як і для чого жити. Важливим кроком на цьому шляху став його роман “Чума”, у якому відбувається перехід від “естетики абсурду” до “естетики бунту”.
Чума в Камю – це не тільки фашизм, а й зло взагалі, так би мовити, МетаФізичне зло. Чума – це й абсурд, який тут осмислюється і як форма існування зла, і як трагічна доля людини, бо зло нездоланне. Для ріє і тарру, устами яких говорить автор, чума – це щось невіддільне від людини; найнебезпечніша вона тим, що навіть той, хто не хворий, усе одно носить хворобу у своєму серці.
Письменника непокоїла позиція людини в цій невблаганній реальності буття. Усвідомлення того, що отримати остаточну перемогу над злом неможливо, не паралізує розум і волю головних героїв роману, їхню готовність боротися з чумою. Автор шукає в людині ті сили, які піднімають її на бій проти зла, і знаходить їх у моральній природі людини.
Більшість людей зрозуміла, що не можна стояти осторонь загальнолюдських проблем, слід активно протистояти чумі (фашизму), боротися з нею, щоб вона не стала основою існування для людей, а нормальне життя не перетворилося на абсурд, хаос. А. Камю визнавав право кожної людини по-своєму сприймати оточення, ситуацію, яка склалася, але не визнавав байдужості й нігілізму. Кожний із героїв роману має свої погляди на події, але практично всі герої ведуть спільну боротьбу проти чуми.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
Поміркуйте!
– Прочитайте й прокоментуйте висловлювання Ж. П. Сартра про Камю. З якими його положеннями можна погодитися, а з якими – ні?
“Камю представляв у нашому столітті – й у суперечці з теперішньою історією – сьогоднішнього спадкоємця старовинної породи тих моралістів, чия творчість є, напевне, найсамобутнішою лінією розвитку у французькій літературі. Його впертий гуманізм, вузький і чистий, суворий і чуттєвий, вів сумнівну у своєму фіналі боротьбу проти нищівних і потворних виявів доби”.
VI. Домашнє завдання
Знати зміст роману, уміти його аналізувати. Виписати цитати до характеристики героїв.
VII. Підсумки уроку
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...