Головна тема поезії По

Головна тема поезії По – тема скорботності й відчаю, викликаних смертю коханої, тема загибелі чудової жінки (“Улялюм”, “Аннабел-Лі”), яка переростала в тему безвихідності людського існування (“Ворон”). Поет пише про недовговічність щастя і недосяжність ідеалу (“Ельдорадо”), прославляє красу й сумує за нею. Вислизаючи з реального життя, краса продовжує своє існування в сновидіннях поета та його ліричного героя.

Ветер ночью повеял холодний из туч И убил

мою Аннабель-Ли… И всегда луч навевает мне сны О пленшпельной Аннабель-Ли: И зажжется ль звезда, вижу очи всегда Обольстительной Аннабель-Ли; И в мерцаньи ночей я все с ней, я все с ней, С незабвенной – с невестой – с любовью моей – Рядом с ней распростерт я вдали, В саркофаге приморской земли. (Перевел К. Бальмонт)

Сила емоційного впливу поетичних творів Едгара По – це не лише плід його творчого пориву й натхнення, але й результат напруженої і вдумливої роботи.

У трактатах “Філософія творчості” і “Поетичний принцип” По вводить нас у свою лабораторію, запевняючи, що високе хвилювання

душі досягається результатами кропіткої роботи думки. Злети творчих одкровень поєднуються з логікою роздумів. У “Філософії творчості” поет знайомить нас не стільки з філософією, скільки з анатомією поетичної творчості.

У “Поетичному принципі” По говорить про проблеми співвідношення поезії й істини. Цим самим він звертається до питання про ставлення мистецтва до дійсності. Він не відриває прекрасного від істини, виступає проти дидактизму в поезії, проти ідеї, що цінність твору можна визначити за “закладеною” у ньому “мораллю”. По переконує читача не повчаннями, а силою емоційного впливу, не істиною, а поезією.

Літературна спадщина Едгара По вміщується у двох-трьох книгах, але навіть однієї з них достатньо, щоб вважати його видатним письменником світового масштабу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Головна тема поезії По