Самоосвіта — одна із акмеологічних умов професійного росту вчителя
Самоосвіта — одна із акмеологічних умов
Професійного росту вчителя
Ти лише до тих пір здатний
Сприяти освіті інших,
Поки продовжуєш працювати
Над власною освітою…
( А. Дістервег )
Навіщо педагогу ВЧИТИСЯ?
Вдосконалюватися, на мою думку, потрібно все життя. Ми, педагоги-практики, найчастіше орієнтуємося на свій досвід. І тому для нас величезний інтерес представляє наука.
І чим більше пізнаєш, тим більше розумієш, скільки ще корисного можна почерпнути для себе.
Педагог-професіонал завжди шукає найоптимальніші
Сучасний вчитель — це професіонал, він має бути і артистом, і художником, і письменником, і співаком, але при всьому цьому завжди залишатися і учнем. Хороший учитель постійно повинен продовжувати вчитися: вчитися працювати над собою, вчитися спілкуватися з дітьми, вчитися готуватися до уроку. Вчитися, вчитися, вчитися…
Педагогічна діяльність подібна до мозаїки
У Святому Письмі сказано, що всякий, хто вчить, ПОВИНЕН у першу чергу вчити самого себе! Тому самоосвіта — це чергова сходинка нашого педагогічного Олімпу.
Вдосконалення якості навчання та виховання в сучасній школі безпосередньо залежить від рівня підготовки педагога. Суспільство завжди висувало і буде пред’являти до вчителя найвищі вимоги. Для того, щоб вчити інших, потрібно знати більше. Учитель повинен знати не тільки свій предмет і володіти методикою його викладання, а й бути обізнаним з іншими науками, різними сферами суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці та економіці.
Учитель повинен вчитися всьому постійно, тому що перед ним кожен рік змінюються тимчасові етапи, поглиблюються і навіть змінюються уявлення про навколишній світ.
Що таке професійне становлення педагога? Як довго проходить цей процес? Результатом професійного становлення будь-якого суб’єкта діяльності є його професійна майстерність.
Ні для кого не секрет, що протягом життя людині доводиться змінювати поле діяльності, не завжди вибір, зроблений після закінчення школи, буває усвідомленим. Але, так чи інакше, будь-яка робота вимагає розвитку певних навичок.
Самоосвіта вчителя є необхідною умовою професійної діяльності педагога. Тому професійне зростання також можна назвати і пошуком свого шляху, набуттям власного голосу. Для мене План професійно-особистісного розвитку (ведення особистих папок самоосв І Ти) Направлений на отримання таких знань, які б сприяли розширенню освіченості у своєму предметі, підвищенню ефективності навчання предмету, сприяли б виробленню нових педагогічних прийомів і методик, розвитку творчого потенціалу у професійній діяльності. Створюючи модель програми професійно-особистісного саморозвитку, ми виходимо з того, що сьогодні суспільству потрібні ініціативні й самостійні фахівці, здатні постійно вдосконалювати свою особистість і діяльність.
Займаючись самоосвітою згідно особистого плану саморозвитку, нашими вчителями досягнуто певних результатів у роботі, які показують, що у наших учнів формується нова система знань, умінь і навичок, розвивається самостійність, виникає інтерес до різних наук, а це все сприяє підвищенню ефективності навчання учнів.
Види діяльності в процесі самоосвіти, які сприяють Нашо Му професійному зростанню як вчителя:
— систематичний перегляд певних телепередач;
— читання методичної, педагогічної та предметної літератури;
— огляд в Інтернеті інформації з методики викладання предметів, педагогіки, психології, педагогічних технологій;
— розв’язування олімпіадних завдань, тестів, питань ЗНО, кросвордів та інших завдань підвищеної складності або нестандартної форми;
— відвідування семінарів, тренінгів, конференцій, уроків колег;
— дискусії, наради, обмін досвідом з колегами;
— систематичне проходження курсів підвищення кваліфікації;
— організація гурткової та позакласної діяльності з предмету;
— вивчення інформаційно-комп’ютерних технологій;
— відвідування предметних виставок та тематичних екскурсій з предмету при проходженні курсів;
— спілкування з колегами в школі, районі, області та в Інтернеті;
— ведення здорового способу життя, заняття спортом, фізичними вправами;
— членство у радах різного рівня та журі конкурсів певних етапів;
— вивчення й узагальнення досвіду.
Етапи самоосвіти
Зміст поняття професійної компетентності вчителя включає три аспекти якостей і властивостей особистості:
— професійно-особистісний, пов’язаний з освоєнням і розвитком професійних знань і умінь, інтелектуального потенціалу та емоційно-вольової сфери;
— професійно-діяльнісний, пов’язаний з розвитком особистості і створенням умов для її саморозвитку;
— професійно-творчий, пов’язаний з готовністю вчителя до сприйняття та реалізації інноваційних ідей, нової інформації, умінням оволодіти новими технологіями.
Такий підхід дозволяє сформувати модель розвитку професійної компетентності в умовах додаткової педагогічної освіти як цілісну, динамічну систему, яка включає діагностичний, інформаційно-мотиваційний, проектно-організаційний і узагальнюючий етапи.
На діагностичному етапі Відповідаємо на питання: чи знаємо це і навіщо нам це треба знати, визначаємо потреби, інтереси, труднощі в практичній професійній діяльності.
На інформаційно-мотиваційному етапі Результатом роботи є пробудження інтересу до особливостей своєї «Я-концепції» і свого професійного розвитку, причин і джерел своїх практичних труднощів.
На проектно-організаційному етапі Вибудовуємо індивідуальну перспективну програму професійного розвитку і саморозвитку.
На узагальнюючому етапі Завершальним моментом є готовність до самореалізації у своїй практичній діяльності отриманих знань, рекомендацій, оцінка ступеня значущості отриманої інформації.
Компоненти готовності педагога до самоосвіти:
— Когнітивний ( Базова культура особистості, професійні знання та вміння їх застосовувати );
— Мотиваційний (усвідомлення особистої і суспільної значущості неперервної освіти);
— Організаційний (вміння вибрати джерела пізнання і форми самоосвіти);
— Морально-вольовий (допитливість, критичність, працездатність)
В нашій школі було проведено анкетування серед педагогічного колективу з метою визначення рівня спроможності до самоосвіти та саморозвитку особистості.
Мотиваційний компонент спроможності до самоосвіти досліджено через питання №2 та №4:
№2 Чи маєте Ви серйозне та глибоке прагнення самоосвіти, самовиховання, саморозвитку своїх особистісних якостей, здібностей?
№4 Чи відчуваєте Ви прагнення глибше пізнати самого себе, свої творчі здібності?
№ | Ні | Частково, періодично | Так |
№2 | 3% | 29% | 68% |
№4 | 6% | 29% | 65% |
Аналіз відповідей свідчить про те, що більшість вчителів відчувають постійне прагнення до самоосвіти.
Найбільший вплив на самоосвіту вчителя має думка колег, так, 42% повністю залежать у своїй діяльності від їх оцінки. 58% прислуховуються до думки членів педагогічного колективу, але мають й інші мотиви до самоосвіти. Найбільший вплив на розвиток самоосвіти вчителів має формування позитивної «Я-концепції»: так, 75% педагогів постійно працюють над удосконаленням себе як особистості, 25% — менше звертають увагу на формування особистісного потенціалу.
Постійно аналізують свою діяльність 66% освітян школи, 34% — підходять до проблеми ситуативно. Над формуванням вольових якостей 37% педагогів працюють постійно, 57% — ситуативно, 6% — не розвивають їх.
Дослідження когнітивного компоненту прагнення до самоосвіти показало, що 48% вчителів мають високий рівень теоретичних знань, 46% — на середньому рівні, і 6% — потребують допомоги.
Загалом, анкетування педагогічного колективу свідчить про те, що :
Рівень спроможності до самоосвіти та саморозвитку вчителів | ||
Низький рівень | Середній рівень | Високий рівень |
— | 71% | 29% |
Результативність самоосвіти:
На власному досвіді я переконалася в тому, що сьогодні можна вчитися із задоволенням. Вчитися можна різними шляхами, і кожен вибирає собі найбільш прийнятний. А у цих людей можна вже повчитися:
Вчитель | Тема досвіду | Рік, (предмет) |
Клочко О. А. | Превентивне навчання — як засіб формування особистості та соціальної компетентності | 2008 Основи здоров’я |
Пантелей Г. Г. | Тренінгові технології у викладанні природничих дисциплін як елементи інтеграції самоосвітньої діяльності вчителя та учня, у формуванні їх творчої особистості | 2012 Біологія |
Петрова Т. В. | Раціональні методи та прийоми активного навчання з використанням нових інформаційних технологій у поєднанні з традиційними засобами | 2010 Математика |
Леміх Т. І. | Розвиток життєвих компетентностей учнів засобами впровадження елементів історизму на уроках математики | 2012 Математика |
Піщемуха Т. В. | Створення умов для розвитку особистісного потенціалу учнів на уроках української мови та літератури | 2008 Українська мова |
Хочеться нагадати слова німецького філософа Дістервега: » Ти лише до тих пір здатний сприяти освіті інших, поки продовжуєш працювати над власною освітою…» .