“Психологічні аспекти соціальної адаптації. Адаптаційна школа. Характеристика 4 типів середовищ виховання особистості.”

Соціальна адаптація – це поняття трактується, як постійний процес активного пристосування індивідуального або групового суб’єкта к умовам соціального середовища. Згідно цього значення можна сказати, що Адаптаційна школа – це соціально-педагогічна система, яка активно пристосовується к умовам середовища, яке постійно змінюється.

Для адаптаційної школи характерно: створення умов для розвитку особистості, її самореалізації, саморозвитку з урахуванням індивідуальних психологічних, соціальних, навчальних можливостей.

Адаптаційна

школа – це навчальний заклад з різним контингентом учнів, де навчаються обдаровані та діти які потребують колекційного навчання. Таким чином, особлива позиція адаптаційної школи полягає в тому, що дитина в ній – не просто учень, він – особистість.

Така школа повинна забезпечити для кожної дитини:

– повноцінність емоційного-морального, інтелектуального, фізичного розвитку

– різноманітність навчальних програм та технологій

– відкритість та дружній характер інформаційного, пізнавального, соціального

середовища у школі.

Існує 4 типа середовища виховання та навчання по Корчаку з книги “Як любити дитину”.

1. Догматичне середовище для нього характерно: традиція, авторитет, наказ – як абсолютний закон, дисципліна, Порядок, почуття стійкості, праця – як закон. Таке середовище існує у монастирських школах, армії, родинами з релігійними традиціями. Особистість дитини, який виховується в такому середовище, характеризується високим ступенем пасивності, коли спокій трансформується в апатію.

Догматичне середовище – формує залежну та пасивну особистість.

2. Ідейне середовище в цьому середовище не працюєш, а твориш. Нема наказів, а є добра воля. Терпимість та повага к людським думкам, ідеям, поглядам. Ідейне середовище формується в різних творчих групах, гуртках.

Важливі умови формування ідейного середовища – відсутність авторитарного лідера як тільки він з’являється це середовище перестає існувати.

В ідейному середовище формується особистість для якої характерно активне засвоєння та перевтілення навколишнього світу, самооцінки.

3. Середовище безтурботного споживання – характерно безтурботність, чуйність, доброта, але нема завзятості, бережливості. Дитина знаходиться а атмосфері внутрішнього благополуччя. Труд в цьому середовище – це спосіб отримання бажаних умов та благ.

В подібному середовище виховується особистість яка завжди задовільна тим що у неї є. Зустрівши труднощі така людина відстороняється від їх рішення, ховаючись в своєму світі. Особистість вільна, але пасивна.

4. Кар’єрне середовище – для цього середовища характерно “холодний рахунок”, а ні духовні цінності. Немає гідності тільки самореклама. Основні риси особистості – фальш, прагнення до кар’єрного росту за рахунок хитрощів та підкупу.

Особистість активна, але пасивна.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

“Психологічні аспекти соціальної адаптації. Адаптаційна школа. Характеристика 4 типів середовищ виховання особистості.”