Роль і місце родини у формуванні навичок безпечної поведінки дітей в Інтернеті
Мета : формування у батьків стійкої мотивації до дотримання безпечних форм поведінки їх дітей в мережі Інтернет.; озброїти відомостями щодо ризиків в Мережі; сформувати розуміння необхідності дотримання правил поведінки в Інтернет. Обладнання: проектор, ноутбук, екран, презентація » Історія Інтернет», ватман, фломастери, стікери, клей, пам’ятки для учнів та батьків ( буклети) Тип зборів: тематичний. «Є багато шляхів подолання небезпек, якщо людина хоч щось готова говорити і робити.» Сократ Хід зборів І. Організаційний
Оголошення теми та мети зборів ІІІ. Виступ класного керівника. Лекція( з супроводом презентації ) Відомо, що сім’я — той самий осередок де відбувається формування особистості дитини. Саме в родині закладаються основи поведінки в реальному світі, і віртуальний простір не становить винятку.
Поки ми роздумуємо над тим «пускати» чи » не пускати» наших дітей в Інтернет, вони — вже там. І ми знову з Вами запізнилися. Батькам слід приділяти серйозну увагу вихованню дітей і поглиблювати їхню обізнаність про загрози інформаційного середовища. І сьогодні
3. У яких мережах ви зареєстровані? 4. Чи спілкуєтеся ви з незнайомцями? 5. Чи був у вас який-небудь неприємний випадок який стався з вами особисто, пов’язаний з Інтернетом?
6. Чи вважаєте ви, що Інтернет — це вільний простір, в якому за своїм розсудом можна робити все, що забажаєш? 7. Чи шкодить Інтернет вашому фізичному здоров’ю? 7. Як ви вважаєте, чи шкодить Інтернет вашій моралі?
8. Як ви вважаєш, чи шкодить Інтернет вашому психічному здоров’ю? 9. Як ви вважаєте, чи шкодить Інтернет вашому культурному рівню? Проблема безпеки в Інтернеті постала сьогодні особливо гостро в усьому світі.
Адже аудиторія користувачів всесвітньої мережі дедалі молодшає. Питання це дуже важливе. Саме для цього впроваджена програма «Безпека дітей в Інтернеті», яка включає цілий ряд заходів, спрямованих на навчання дітей, вчителів та батьків правилам безпечного користування Інтернетом, а також на створення відповідного законодавчого та нормативного середовища.
7 лютого — День безпечного Інтернету. В Україні цей день відзначається вже четвертий рік поспіль, завдяки ініціативи компанії «Майкрософт Україна». З моменту заснування були проведені сотні активностей, спрямованих на захист дітей в Інтернеті.
Проблема є важливою та актуальною на сьогодні. Мережа Інтернет може містити небезпеку. Багато випадків пов’язано з комп’ютерною ігровою залежністю дітей. Нажаль, в той час, коли сучасні вдосконалені технології покращують можливості комунікації і життя багатьох людей, деякі з них стають небезпечними для дітей.
Ми сьогодні з Вами повинні на собі перенести всі ті небезпеки, які можуть чекати дитину при роботі в мережі Інтернет. А що ж таке Інтернет?… (презентація » Історія Інтернет») Після запуску Радянським Союзом штучного супутника Землі в 1957 році Міноборони США вирішило, що на випадок війни Америці потрібна надійна система передачі інформації. Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США (DARPA) запропонувало розробити для цього комп’ютерну мережу.
Комп’ютерна мережа була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network). Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Комп’ютер «Honeywell 516» мав 12 КБ оперативної пам’яті.
До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти по мережі, котра відразу стала дуже популярна. У 1973 році до мережі були підключені через трансатлантичний телефонний кабель перші іноземні організації з Великобританії та Норвегії, мережа стала міжнародною. У 1970-роках мережа в основному використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж з’явилися перші списки поштової розсилки, групи новин і дошки оголошень. До кінця 1970-х років почали бурхливо розвиватися протоколи передачі даних, які були стандартизовані в 1982-83 роках.
Активну роль в розробці і стандартизації мережевих протоколів відігравав Джон Постел. 1 січня 1983 мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на TCP / IP, який успішно застосовується до цих пір для об’єднання мереж. Саме у 1983 році термін «Інтернет» закріпився за мережею ARPANET. IP-адреса — унікальна адреса пристрою, підключеного до локальної мережі і (або) Інтернету.
У 1984 році була розроблена система доменних імен. У 1984 році Національний наук
овий фонд США заснував обширну міжуніверситетських мережу NSFNET, яка була складена з дрібніших мереж і мала значно більшу пропускну здатність, аніж ARPANET. У 1988 році був винайдений протокол Internet Relay Chat, завдяки чому в Інтернеті стало можливе спілкування в реальному часі (чат). У 1989 році в Європі, в стінах Європейської ради з ядерних досліджень (фр. Conseil Européen Pour La Recherche Nucleaire, CERN) народилась концепція Всесвітньої павутини. Її запропонував знаменитий британський вчений Тім Бернерс, він же протягом двох років розробив протокол HTTP, мову HTML і ідентифікатори URI.
У 1990 році мережа ARPANET припинила своє існування, повністю програвши конкуренцію NSFNet. У тому ж році було зафіксовано перше підключення до Інтернету по телефонній лінії. У 1995 році Всесвітня павутина стала основним постачальником інформації в Інтернеті, обігнавши по трафіку протокол пересилки файлів FTP, був утворений Консорціум всесвітньої павутини (W3C). З 1996 року Всесвітня павутина майже повністю підміняє собою поняття «Інтернет До 1997 року в Інтернеті нараховувалось вже близько 10 млн комп’ютерів, було зареєстровано більше 1 млн доменних імен. Інтернет став дуже популярним засобом для обміну інформацією.
Нині підключитися до Інтернету можна через: супутники зв’язку радіо — канали кабельне телебачення телефон стільниковий зв’язок спеціальні оптико-волоконні лінії або електропроводу. Бездротове підключення до Інтернет (Wi-Fi)?: Сьогодні кожен, маючи ноутбук з можливістю бездротового зв’язку, зможе оцінити зручність Wi-Fi. Бездротова Wi-Fi мережа дозволяє одночасно декільком користувачам мати доступ в Інтернет, використовувати різні мережеві і Wi-Fi пристрої.
Установка доступу в Інтернет через стільниковий зв’язок (GPRS): Стільниковий телефон дозволяє підключитися до Інтернет з будь-якого місця, де є стільниковий зв’язок. Це дуже зручно, якщо Вам потрібно встановити доступ в Інтернет, не використовуючи телефонну лінію і комп’ютерні мережі. Доступ в Інтернет? Через локальну (домову) мережу У підключення до Інтернет по локальній (домовик) мережі (LAN) маса достоїнств: висока швидкість доступу, постійне і надійне з’єднання, яке не залежить від телефонної лінії.
Для підключення до локальної мережі будинок, де Ви живете, повинен обслуговуватися провайдером мережі. Установка доступу в Інтернет? Через модем (Dial-Up) Комутований доступ Dial-Up не є сучасним способом доступу в Інтернет — для передачі даних використовується модем, що підключається до аналогової телефонної лінії.
Показник швидкості для Dial-Up не б’є рекорди, однак це найдоступніший і найменш витратний спосіб підключення. Ми — батьки. Люди дорослі й статечні, ми часом зі щирим здивуванням запитуємо себе й навколишніх: і що вони — наші діти — знайшли для себе такого привабливого в тому Інтернеті?
У всьому світі діти та підлітки є найбільшими користувачами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), вони широко користуються ПК, мобільними телефонами, включаючи пересилку MSM і SMS, шукають інформацію на Інтернет сторінках, пишуть листи та відправляють їх через електронну пошту, створюють свої блоги, спілкуються в чатах та соціальних мережах, в пірінгових комунікаціях обмінюються музикою та фільмами, обговорюють проблеми в форумах, використовують вебкамеру, Skype, та грають в он-лайнові ігри. Завдяки різним видам комунікації молоді люди можуть виражати себе більш вільно та комфортно. Вони з цікавістю вивчають різні пропозиції у віртуальному просторі.
Однак, вони стали досить незахищеними до негативних аспектів ІКТ. І ми вчителі проводимо для Ваших дітей тренінги, виховні години, бесіди, конкурси малюнків. У Інтернеті кожен собі знайти спроможен, На голову свою турботу нелегку. Там шахраї гуляють, пригод собі шукають І віруси так хочуть до тебе в комп ускочить.
Сидиш за монітором з неділі до неділі, Ти, друже, вже залежний, бо був необережний. Біди не хочеш мати, то треба пильнувати, Щоб не зробити лиха, для себе і сім’ї. Так написала про Мережу учениця 9 класу нашої школи Мялова Ольга. І Оля має рацію. Перша небезпека — віртуальне спілкування. Інколи саме воно викликає віртуальну залежність не тільки підлітків, а у дорослих.
Вони дають можливість будь-кому приєднатись до «Інтернет спільноти»: людям будь-якого віку, національності, статі, релігії і культури, де зв’язки, знання, обмін ідеями можуть відбуватись напряму та негайно. Віртуальна пр