ПОРАДИ БАТЬКАМ щодо виховання у дітей почуття власної гідності і відповідальності за свою безпеку

1. Використовуйте будь — яку можливість, щоб висловити дитині свою любов. 2. Оцінюйте кожну самостійну справу дитини позитивно. 3. Намагайтеся помітити позитивні зміни в дитині і не забудьте похвалити її, навіть якщо ці зміни незначні. 4. Пам’ятайте, при частому зверненні до заохочення та похвали ви сприяєте розвитку у дитини впевненості у собі.

5. Намагайтеся вчити дитину, як виправити негарний вчинок. 6. Висловлюйте своє ставлення до незалежної поведінки дитини ясно і однозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно.

7. Розмовляйте з дитиною в тоні поваги та співробітництва.

8. Залучайте дитину до процесу прийняття рішень. 9. Пам’ятайте, що ви навчаєте дитину на власному прикладі. 10.

Намагайтеся уникати пустих погроз. 11. Вчіть дитину прагнути до успіху, бо успіх визнаний дорослими, є мірилом її цінності. 12.

Рахуйтеся з думкою дитини — дитина має право бути невдоволеною, навіть обуреною, коли вона повинна підкорятися правилам, що їй не до смаку. 13. Залучайте дитину до вирішення проблемних ситуацій.

14. Не допускайте рукоприкладства, криків, погроз та образливих слів — вони викличуть у дитини лише негативні емоції,

аж ніяк не вплинувши на виправлення поведінки. 15. Намагайтеся не виражати перевагу одному з дітей.

16. Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не в змозі зробити; давайте їй посильні завдання та доручення.

Основні причини виникнення дитячих травм:

— неуважне поводження дітей з ріжучими та колючими предметами у побуті чи під час спрямованої діяльності

— наслідок проявів агресії, власної чи з боку інших дітей

— неправильне поводження зі свійськими тваринами

— падіння на бите скло або розщеплене дерево (у таких випадках у рані може залишитися шматочок стороннього матеріалу: скла, дерева або каміння)

Найпоширеніші види дитячих травм

Найпоширенішими видами дитячих травм є забої, порізи, садна і подряпини.

Особливе місце серед них посідають травми обличчя. Зокрема, це можуть бути синець, садно, подряпина, прямий лінійний розрив на чолі, рвана рана на підборідді, глибокий розрив нижньої губи. Оскільки шрами після поранень часто залишаються на все життя, дітей з будь-якими глибокими ранами слід негайно показати лікареві для проведення своєчасної відповідної обробки рани.

Від правильного накладення пов’язки і грамотної обробки рани залежить, яким буде шрам після порізу: дуже великим чи майже не помітним.

Тривожні симптоми, за яких необхідне термінове втручання лікаря:

— пульсуюча кровотеча яскраво — червоного кольору (може свідчити про ушкодження артерії);

— сильна кровотеча, що супроводжується значною втратою крові;