Чи потрібен нам День безпечного інтернету?

7 лютого – День безпечного інтернету

.День безпечного інтернету (Safer іnternet day) прогресивне людство відзначає 6 лютого, адже дана проблема давно вже стала однією з глобальних. Цю традицію запровадили в Європі в 2004 році, бо питання інформаційної безпеки виявилися актуальними для різних країн світу. В 2008 році вже майже в 40 країнах світу, від США до Узбекистану, відзначається це нове свято.

В тому, щоб зробити Інтернет чистішим і безпечнішим, без хакерів, терористів, спаму зацікавлений будь-який інтернет-користувач. Кожний шостий житель

Землі регулярно працює у Всесвітній мережі, а в розвинутих країнах її колапс може призвести до колапсу цивілізації. Сьогодні електронною павутиною користується кожен п’ятий українець.

В останні роки у віртуальний світ все частіше заглядають діти.

Скоро всі українські школи будуть підключені до інтернету. В той же час, далеко не всі дорослі усвідомлюють потенційну загрозу спілкування підростаючого покоління з електронною машиною. Діти легко “підсаджуються на голку” інтернет-розваг, часто-густо зовсім не призначених для них.

Більш того, дитина через незрілість психіки не в змозі адекватно

оцінити отриману, за допомогою Глобальної мережі, інформацію. З позицій закону багато інтернет-погроз не є протиправними, але вони явно неприпустимі з позицій моралі. Тому в даному випадку актуальною стає допомога самого суспільства.

З проблем безпеки дітей в Інтернеті проводяться міжнародні конференції, у багатьох країнах діють “гарячі телефонні лінії”, що приймають інформацію про небезпечні сайти, проводиться психолого-педагогічна оцінка змісту мережевих ресурсів.

Кожний шостий житель Землі регулярно працює у Всесвітній мережі, а в розвинутих країнах її колапс може призвести до колапсу цивілізації. Сьогодні електронною павутиною користується кожен п’ятий українець.
В останні роки у віртуальний світ все частіше заглядають діти. Скоро всі українські школи будуть підключені до інтернету. В той же час, далеко не всі дорослі усвідомлюють потенційну загрозу спілкування підростаючого покоління з електронною машиною.

Діти легко “підсаджуються на голку” інтернет-розваг, часто-густо зовсім не призначених для них. Більш того, дитина через незрілість психіки не в змозі адекватно оцінити отриману, за допомогою Глобальної мережі, інформацію. З позицій закону багато інтернет-погроз не є протиправними, але вони явно неприпустимі з позицій моралі. Тому в даному випадку актуальною стає допомога самого суспільства.

З проблем безпеки дітей в Інтернеті проводяться міжнародні конференції, у багатьох країнах діють “гарячі телефонні лінії”, що приймають інформацію про небезпечні сайти, проводиться психолого-педагогічна оцінка змісту мережевих ресурсів.