Інтерактивні технології навчання
Учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. Організація інтерактивного навчання припускає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, загальне рішення питань на підставі аналізу обставин і ситуації. Зрозуміло, що структура інтерактивного уроку буде відрізняться від структури звичайного уроку, це також вимагає професіоналізму і досвіду викладача. Тому в структуру уроку включаються тільки елементи інтерактивної моделі навчання — інтерактивні технології, тобто включаються конкретні прийоми й методи, які дозволяють
Хоча можна проводити і повністю інтерактивні уроки.
У педагогіці розрізняють кілька моделей навчання:
1) пасивна — учень виступає в ролі навчання (слухає й дивиться)
2) активна — учень виступає навчання (самостійна робота, творчі завдання)
3) інтерактивна — inter (взаємний), act (діяти). Процес навчання здійснюється в умовах постійної, активної взаємодії всіх учнів.
Інтерактивні технології навчання — це така організація процесу навчання, у якому учню неможливо не приймати участь — в колективному, взаємодоповнюючому, заснованому
Форми організації діяльності учнів на уроці.
1) групова — навчає одна людина, більше тих, хто слухає, чим тих, хто говорить;
2) кооперативна (колективна) — спосіб навчання в малих групах.
Кожна людина має дві потреби: потреба росту й бути в безпеці, прилучившись до групи людей. При кооперативному способі навчання досягається спільна діяльність заради досягнення загальних цілей. У дітей з’являється впевненість у собі, вони пишаються навчальними успіхами один одного.
Кооперативне навчання може існувати не тільки в групах, але й у парах.
Окремої уваги вимагає організація роботи в малих групах. Коли потрібно вирішити складні проблеми колективним розумом.
Ось приклади деяких конкретних методик роботи в малих групах:
«Діалог» — його суть полягає в тім, що групи шукають погоджене рішення, а результат роботи повинен бути відображений у вигляді схеми, перерахування ознак, кінцевому тексті, що потім записується в зошитах. Ця методика включає протистояння й критику позицій тієї або іншої групи, а вся увага зосереджена на сильних моментах позиції інших. Експерти фіксують загальні погляди і під завершення роботи дають узагальнену відповідь на завдання, що записується всіма.
«Синтез думок» — схожий на попередній метод, з тією різницею, що учні не ведуть записи на дошці, а всі записи роблять на аркушах, які потім передають наступній групі. У цьому аркуші підкреслюються думки, з якими дана група не згодна. Експерти обробляють ці аркуші, зіставляючи написане, роблять загальний звіт, що потім обговорює весь клас.
«Спільний проект» — у цьому випадку групи одержують завдання різного змісту, які висвітлюють проблему з різних боків. При завершенні роботи кожна група робить звіт і робить свої записи на дошці. Із цих записів ніби складається спільний проект, що рецензується й доповнюється групою експертів.
«Пошук інформації» — метод застосовується, якщо потрібно якось пожвавити сухий, найчастіше нецікавий матеріал. Суть його в тім, що відбувається командний пошук інформації, що доповнює вже наявну (прочитану вчителем лекцію або домашнє завдання) з наступними відповідями на питання. Для груп розробляються питання, відповіді на які можна знайти в підручниках, роздавальному матеріалі, документах і т. д. Завжди визначається час, протягом якого потрібно проаналізувати інформацію й знайти відповіді на питання.
«Коло ідей» — метою є вирішення гострих спірних питань, складання списку ідей і залучення всіх учнів до обговорення питання. Всі групи повинні виконувати одне і теж завдання, що складається з декількох питань (позицій), які представляються групами по черзі. При відповідях кожна із груп озвучує тільки один аспект проблеми, а вчитель задає питання по колу доти, поки ідеї не закінчаться.
Це виключає можливість доповіді всієї інформації однією групою.
Всі перераховані методи інтерактивних методів навчання ставляться до технологій кооперативного навчання, коли учням потрібно скооперуватися для виконання завдань вчителя, активної роботи на уроці, засвоєння матеріалу і вироблення навичок спілкування при дискусії й аргументації своїх позицій. Величезним плюсом даного виду навчальної діяльності є залучення абсолютно всіх учнів класу у спільну роботу. Труднощі полягають в умінні вчителя організувати роботу учнів і привчити їх до такої роботи як постійної.
Звичайно, це не все, що можна використовувати. На основі цих методів можна будувати інші, або придумувати щось принципово нове, у цьому і полягає перевага інтерактивного навчання.
Технологій інтерактивного навчання існує величезна кількість. Кожний вчитель може самостійно вигадувати нові форми роботи із класом.
Вид роботи:
1) Робота в парах.
2) Ротаційні (змінні) трійки.
3) Карусель.
4) Робота в малих групах.
5) Акваріум.
6) Незакінчена пропозиція.
7) Мозковий штурм.
8) Броунівський рух.
9) Дерево рішень.
10) Суд від свого імені.
11) Громадські слухання.
12) Рольова (ділова) гра.
13) Метод прес.
14) Займи позицію.
15) Дискусія.
16) Дебати.
Карусель, коли утворюється два кільця: внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє кільце — це сидячі нерухомо учні, а внутрішнє — учні через кожні 30 секунд змінюються. Таким чином, вони встигають проговорити за кілька хвилин декілька тем і постаратися переконати у своїй правоті співрозмовника.
Технологія Акваріум Полягає в тім, що декілька учнів розігрують ситуацію в колі, а інші спостерігають і аналізують.
Броунівський рух припускає рух учнів по всьому класі з метою збору інформації із запропонованої теми.
Дерево рішень — клас ділиться на 3 або 4 групи з однаковою кількістю учнів. Кожна група обговорює питання й робить записі на своєму «дереві» (аркуш ватману), потім групи міняються місцями і дописують на деревах сусідів свої ідеї.
Займи позицію. Зачитується яке-небудь ствердження і учні повинні підійти до плаката зі словом «ТАК» або «НІ». Бажано, щоб вони пояснили свою позицію.
Свіча. По колу передається запалена свіча і учні висловлюються про різні аспекти навчання.
Інтерактивні технології навчання стимулюють пізнавальну діяльність і самостійність учнів. Ця модель бачить спілкування в системі вчень-вчитель, наявність творчих (часто домашніх) завдань як обов’язкових. Інтерактивна модель своєю метою ставить організацію комфортних умов навчання, при яких всі учні активно взаємодіють між собою. Інтерактивна творчість вчителя й учня безмежна. Важливо тільки вміло направити її для досягнення поставлених навчальних цілей.