Моя майбутня професія – журналіст і тренер 10 клас Твору на вільну тему

Моя майбутня професія – журналіст і тренер
В 5-6 років майже кожна дитина хоче стати космонавтом або вчителем, але в 15-16 він починає серйозно замислюватися про своє майбутнє, доросле життя. Перше, що приходить на розум-це одержання вищого утворення. У цей цікавий період життя треба довідатися якнайбільше. У наш час існує великий вибір професій.

Всі вони по-своєму цікаві. У кожній є якась ізюминка, що залучає людину. Але ми повинні об’єктивно оцінювати ситуацію, розуміти, на що здатно.

Крім того, обрана професія повинна бути нам цікава.

Є люди, для яких робота стала тяжким тягарем через незадоволення людей своєю спеціальністю. Багато хто ж одержують по двох вищих утворення. Наприклад, я хочу сполучати роботу журналіста з роботою тренера з настільному тенісу.

Мрія працювати тренером у мене з дитинства. От як це було

В 1997 році до нас у школу прийшов Д. В. Адеянов. Зібравши більшу групу учнів, він учив нас грати в теніс. Із усього класу залишилася тільки я. Мене залучив цей спорт, і я вирішила назавжди віддати йому своє серце. Щоденні тренування, утома наводили мене на думку піти зі спорту, але батьки не дозволяли, і зараз я вдячна їм за це.

Теніс-Це мій хліб у житті, моє майбутнє.

Я пам’ятаю свою першу поїздку на змагання в Медногорске, там я відразу ж посіла перше місце. Ніколи не забуду почуття, які тоді випробувала. Я радувалася за себе й свого тренера

Поступово ми підростаємо й стаємо прикладом для наслідування починаючим тенісистам. Якщо самому стати тренером і виховувати дітей, які, як і я, колись віддали свою душу тенісу, тоді можна буде заново випробувати гордість за себе й за своїх вихованців. Я мрію щодня вставати о сьомій годині ранку і йти на роботу, віддаватися повністю дітям, учити їх тому, чому колись учили мене. Як чудово, після двох тренувань у день лягати спати, розуміючи, що прожив день не зрячи, допоміг комусь почати розкривати здатності, доставляти радість

Але ця робота дуже важка. Вона, як і будь-яка інша професія, вимагає великої уваги й любові, лише тоді людин зможе скорити її. Думаю, це більша радість, учити дітвору грати в теніс, спостерігати за тим, як вони ростуть у професійному плані.

Тренер бачить свого вихованця частіше, ніж своїх дітей, але через багато років він зрозуміє, який внесок вніс у розвиток своєї країни й кожної дитини індивідуально.

Думаю, ледачим людям нема чого робити в спорті, адже він вимагає великої праці й уваги. Тренер – це вчитель. Але він повинен учити, не тільки грати в теніс, але й виховувати в дітях характер, повага до людей. Тренер стає гідним прикладом для учня.

Він – прихильник дисципліни й порядку. Справа повинне бути вище всього. Я переконана, що дитина не народжується спортсменом, а лише, у процесі діяльності стає таким

У мене в сім’ї є людина, якому я можу наслідувати, на кого хочу бути схожої. Це мій тато. Він віддав життя спорту

Так само я хочу одержати утворення журналіста. У цій професії мене залучає спілкування з людьми. Я думаю, дуже важливо, з кожним днем дізнаватися усе більше. З’являється багато знайомих.

Я хочу писати про спортсменів і зірки шоу-бізнесу. Мені здається, це дуже цікаві люди. Вони дійсно знають, чого хочуть, завжди домагаються своєї мети

Для успішної роботи кореспондентові, необхідно мати особливі властивості характеру й професійні навички, починаючи із чесності, допитливості й акуратності. Вони зобов’язані розпізнавати таку інформацію, що буде цікава й корисна читачам. Головне завдання журналіста – писати людям тільки правду.

Я щиро сподіваюся, що в нашій країні розуміють всю значимість цього питання, адже все, що дає вчитель, школа, інститут супроводжує нас протягом всього свідомого життя, і зв’язати своє життя з галуззю освіти й журналістики – краще рішення для людей, які думають не тільки про себе, але й майбутньому своєї батьківщини.