Твір на тему “Осіння природа”



Твір на тему “Осіння природа”

Куточок природи восени.

Як розповідав мені мій батько, всі ми – це природа. Люди, дерева й звірі, рослини, комахи. Всі разом ми з’єднані й живемо в постійному спілкуванні.

Мої батьки люблять улаштовувати піші прогулянки на природу. Звичайно ж вони часто беруть мене із собою. Я ніколи не відмовлявся, тому що люблю вивчати нові місця, дивитися, як мої тато й мама дивляться один на одного люблячими поглядами, як осіння природа змінюється, готуючись до швидких холодів.

Я люблю цю пору року, я можу

довго гуляти на вулиці, можу навіть забути, що наступного дня потрібно підготувати уроки, скласти портфель і вчасно поїсти. Мама гнівається на мене за це, але я не винуватий, що мені так подобається гуляти осінніми дворами

У мене є знайомий Вася. Ми разом з ним ходимо через дорогу в місцевий парк. Там гуляють звичайно дорослі. І наші батьки нам не дозволяють туди ходити. Але ми часто туди відправлялися, щоб довідатися, чому це місце є під забороною старших.

Скільки разів ми туди не ходили, однаково так і не могли зрозуміти, що небезпечного в цьому місці. Гарні дерева, довгі звивисті доріжки, річка, що засипана

вже зараз золотими листами. Іноді можна зустріти пари, які прогулюються не поспішаючи й звичайно обіймають один одного. Ми з Васею любили розпалювати багаття біля берега.

Він збирав сухі гілки й листи, а я розпалював його. У нас виходило багато диму. А коли я вертався додому, мама мене часто лаяла за те, що весь одяг знову просочився багаттям.

Тато мене ніколи не лаяв за те, що я не слухався, але дивився на мене так строго, що мені більше не хотілося надходити неправильно.

Ми з Васею дружимо вже три роки. Наші батьки часто гуляють разом. На природі про нас часто забувають, і ми йдемо гуляти подалі, знаючи, що не заблудимося. Ми добре вивчили наш парк за будинком, через дорогу.

Восени це місце міняється дуже сильно. Тут уже не так свіжо, пахне прілими листами й дощем. Часті калюжі перепиняють дорогу, мокра трава стає теж жовтою.

Уже не так легко розвести багаття, та й ніхто нам не дає цього робити. Дорослі розпалюють його самі, а нам залишається тільки дивитися, як вони радуються теж осені. Я народився восени.

Незабаром у мене буде день народження. І його ми теж будемо святкувати тут, у цьому куточку природи, що став для мене вже рідним. Коли я виросту, я буду приходити сюди й згадувати самі яскраві моменти свого життя. Але зараз мене знову кличуть додому. Осінні будні


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір на тему “Осіння природа”