Твір на тему “Російська природа”

Твір на тему “Російська природа”

Російська природа й російська душачи

Кожній країні їсти чим пишатися, у кожній країні дитині з раннього років розповідають про якусь національну особливість. І важливою темою стають бесіди про природу. У Нової Зеландії є ківі, в Австралії – кенгуру, в Африці, ми все знаємо, – леви, у Китаї – панди, в Америці – гризли. А в нас, у Росії, – бурий ведмідь.

Про нього половина наших казок, по ньому нас знають за кордоном, і взагалі російський людин, російське держава, вся наша країна асоціюється

саме із цією буйною, величезним, нестримним, але злегка все-таки дурною істотою. Коли мені було 5 років, і я ще не ходив у школу, мама читала мені казку “Маша й ведмеді” (а зараз є така гра), а вуж у скількох казках з іншими животними він побував – не перечесть. Причому якщо вовк у нас завжди хуліган, лисиця – хитра, то ведмідь у нас завжди добрий і розуміючий, звичайно саме він дозволяє суперечки, що виникають між іншими звірами.

Напевно, за рубежем все-таки небагато по-іншому.

Те ж саме й з рослинами. Герб Японії – хризантема, у Древньому Римі й Греції були популярні маслинові й лаврові галузі,

а в Тайланде й інших країнах, які перебувають у тропіках, важливе значення мають орхідеї й лілії. В Америці (у США) національним символом стала кукурудза – неї використовують і як їжу, і як корм для тварин, і взагалі застосовують скрізь, де тільки можна.

А в країн Південної Америки на багатьох прапорах зображені бавовна й зерна кавового дерева, які найбільше цінуються й жителями, і іншими державами. Є чи в Росії такі символи?

Мабуть, із всіх рослин першими на розум приходять береза й дуб. Дуб – як символ моці й могутності, вікової історії й довгого життя. Береза – як наша душа, як вся та краса й легкість, яку можна зустріти в Росії.

Дуб символізує все чоловіче, а береза – все жіноче. Саме про цих дві рослини складені большенство росіян легенд і прислів’їв, народних прикмет і приказок

На багатьох, дуже багатьох картинах наших художників зображується береза – особливо під час осіни, з жовтим кольором листя, і у весняну пору, із бруньками, що розпустилися. Недалеко від нашого будинку росте береза, і ми щовесни п’ємо її сік – дуже смачно й корисно (говорять, що це не шкодить дереву). З берези добували дьоготь, берест.

Навіть саме слово “береста” – воно вже споконвіку російське. Але ж так називають тільки кору берези. У дуба теж сотні споконвіку російських застосувань – особливо для жолудів. І знаєте що?

У добрих маминих казках дуб у мене завжди асоціювався з ведмедем: він такий же потужний і віковічний, такий же мирний і добрий. У цьому, думаю, і складається вся російська природа й наша душачи