Твір міркування: Відносини людини й природи



Входь у природу іншому, хазяїном, але не жорстоким, не байдужим, а турботливим, уважним, чуйним. Постарайся запам’ятати: кущ, що “придасться” на кілочки для намету, росте протягом 5-8 років; деревце, спалене на багатті, – 15-18 років. Не рубай кущі й дерева. Готуючись до походу, ще будинку подбай про коли й кілочки для наметів і вогнища.

Для багаття користуйся тільки сухостоєм і труском.

Не розпалюй багаття поблизу дерев. Знайди площадку на відстані 7-8 метрів від них, зніми дерен на місці кострища й збережи його в тіні до свого відходу.

Не залишай багаття без догляду; залишаючи привал, залий місце, де було багаття, водою й заклади кострище дерном. Ідучи, оглядься, чи добре прибране місце твого відпочинку. Чи знаєш ти, що кинутий папір лежить не згниваючи два роки, консервна банка або осколок пляшки через твою недбалість поранять комусь ноги й через 30 років?

У проблемі охорони навколишньої середовища захист атмосферного повітря є найбільш важливою й винятково важким завданням.

Атмосферне повітря не знає державних кордонів, годинних поясів, кліматичних зон. З вітровими потоками забруднюючі речовини доставляються в будь-які райони земної

кулі, іноді за багато тисяч кілометрів від джерела забруднення. Повітряний басейн землі отруюють більше 300 мільйонів автомобілів, які випускають у повітря планети понад 200 мільйонів тонн вигарного газу.

Транспорт і промисловість не тільки активно отруюють атмосферу, але й беруть із повітря кисень. За 1000 кілометрів пробігу легковий автомобіль споживає річну норму кисню дорослої людини. Тому необхідні спеціальні заходи щодо оздоровлення повітряного басейну На Русі першим законом, пов’язаним з охороною природи, а конкретніше – з охороною тварин, можна назвати “Російську правду” Ярослава Мудрого – київського князя, що правив в XI столітті.

В “Російській правді”, крім іншого, мова йшла про охорону бобрів Незважаючи на дбайливе відношення до них щирих мисливців, бобрів ставало усе менше й менше. Щоб не допустити знищення бобрів, за законом Ярослава, із браконьєра брався штраф в 12 гривень – колосальна для того часу сума (вона рівнялася 600 грамам срібла). Через два століття після появи “Російської правди” у Володимиро-Волинському князівстві на досить великій території було заборонено полювати не тільки на бобрів, але взагалі на всіх тварин. Ця територія, що називається Біловезькою пущею, стала першим у світі заповідником


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Твір міркування: Відносини людини й природи