Проект «Добро і краса як першооснова людської душі»
Мета: розширювати поняття дітей про те, що таке краса людської душі; розвивати вміння творити добро у повсякденному житті; виховувати бажання бути добрим, чуйним, відповідальним. Хід свята Учитель. Доброго дня, шановні батьки, дорогі діти, гості! Ми сьогодні зібралися на родинне свято, щоб поговорити про добро. Людина повинна прагнути робити добро для рідних, близьких та всіх, хто її оточує. Коли ми робимо добро людям, то їм це приємно, а нам приємніше вдвічі. 1-й учень Добрий день вам, Щиро просим до господи, Раді вас у нас вітати, Щастя та добра бажати. 2-й учень Добрим бути просто чи не просто? Не залежить доброта від зросту! Як людей полюбиш, пошануєш, Силу для добра в душі відчуєш. 3-й учень Доброта з роками не старіє, Доброта від холоду зігріє. І якщо вона, як сонце, світить, То радіють і дорослі, й діти. Лунає пісня «Если добрый ты…» 4-й учень Від рідного дому дитину Веде у широкий світ Ота єдина стежина, Що дарує красу і цвіт. 5-й учень Іди по цій стежці, дитино, Даруй любов і тепло. І пам’ятай: Вчись, думай, твори добро!» 6-й учень Та де б не ходив ти світами, Серце тебе приведе До рідного дому, до мами, Що завжди чекає тебе. Учитель САМОТА Знову старенька сперлась на хвіртку, А побляклі очі заглядають вдаль. На душі у неї тоскно так і гірко, І на серці тиснуть туга і печаль. Повбирались в пір’я пташенята-діти, Полетіли діти в світле майбуття І забули, мабуть, що ще є на світі В них ота єдина, що дала життя. На подвір’ї більше не шумить малеча, Не живуть у хаті внуки-пустуни. І самотність хилить материнські плечі, Додає в коси пасма сивини. На подвір’ї пусто і на серці пустка, Лиш надії вогник тліє, не згаса. Може ще прийде син сюди в відпустку, А дочка пришле їй звістку чи листа. Діти, ой, ви, діти, Чи болить вам серце Так за маму рідну, як її болить? Як її в щоденнім тім болючім серці Мліє, плаче, стогне, квилить і шумить. Час усе міняє і летить стрілою. Підростуть в вас діти, полетять в світи. Щоб не повторити материну долю, Порятуйте неньку ви від самоти! 7-й учень Наснилася рідна хатина, І вогник, що світить в вікні, І ніжно так шепче калина Про мамині очі сумні. 8-й учень Мамо! Ти чуєш, рідненька, Я буду у Бога просить, Хай радість дарує Вам, ненько, Від лиха усіх захистить. 9-й учень Схилилась матуся в тривозі За долю своїх соколят. Нехай же на вашій дорозі Ніколи сичі не кричать. 10-й учень Заждалася звісточки мама І знов цілу нічку не спить. Пишіть же і шліть телеграми! Хай вогник лиш щастя горить! Звучить пісня «Росте черешня в мами на городі». Учитель. Дорогі діти! Хоча у вас за плечима зовсім небагато життєвого досвіду, та кожен наступний день ви повинні прожити у добрі, у пізнанні цього неповторного світу. Цього вчать у сім’ї, цього навчають вас учителі. А зараз своїми роздумами щодо цього поділяться з нами дівчатка. 11-а учениця Як мало я на світі прожила, Літала мало в мріях за далекий обрій, Так мало ще зробити я змогла, Щоб на добро, на щастя людям добрим. 12-а учениця Так мало я ще сіяла зерна, Духмяні квіти мало ще плекала, Криниці не вдивлялась в ясне дно, Цвіт папороті в лісі не шукала. 13-а учениця Я мовила ще мало гарних слів, І світу ще не встигла пригорнути, Не надивилась кольорових снів, Не встигла в таємниці зазирнути. 14-а учениця Ще мало бід повз мене перейшло, І мало моя свічечка горіла. І небагато щастя в мене ще було, Не багатьох моя дума зігріла. 15-а учениця Та я жар-птаха ще знайду перо, Багато ще пізнаю в білім світі, І для людей творитиму добро, Цього лиш треба дуже захотіти. 16-а учениця Все — із доброго чи злого — Починається з малого. Листя виросте з листочка, З нитки витчеться сорочка. 17-а учениця З пагінця чи бруньки гілка, З гілки — дудочка-сопілка. Хліб — з маленької зернини, Дощ — із чистої краплини. 18-а учениця Навіть річечка-ріка Починається з струмка. День турботою почнеться — Все довкола усміхнеться. 19-а учениця Проганяй мерщій дрімоту — І рукам давай роботу. І роби невтомно, вміло, Хоч мале, та добре діло. 20-а учениця Ти добро лиш твори повсюди, Хай тепло твої повнить груди, Ти посій і доглянь пшеницю, Ти вкопай і почисть криницю. 21-а учениця Волю дай, нагодуй пташину, Приласкай і навчи дитину, Бо людина у цьому світі Лиш добро повинна творити! 22-а учениця Спробуй у вік наш крутий — І не радій, і не сердься,- Серце своє зберегти Може лиш той, хто без серця. 23-я учениця Можна прожити і сто, Сито і м’яко — й не жити, І не згадає ніхто, Ніби на світі не жив ти! Звучить пісня «Чисте серце». Учитель. Якщо щастя буде поміж нами, ми будемо частіше всміхатися. Сміятися від душі вміють лише добрі люди. А злі завжди насуплені, невдоволені. З ними нікому не цікаво! А зараз ми послухаємо вірші-частівки про невихованих дітей. Якщо хтось, можливо, себе впізнає, то, сподіваємось, змінить свою поведінку. Частівки 24-й учень Добрий день казати треба, Знаєм добре ми це всі, Одні кажуть раз за разом, Інші це не знають, ні. 25-й учень У дівчаток гарні кіски, Але надто вже малі, А щоб більші виростали, Ми їх тягнем до землі. 26-й учень Джентльмени ми всі справжні, Коли треба чергувать, Для дівчат звільняєм місце — Їм не будем заважать! 27-й учень Вам усмішки заспівали, Може, в них не все гаразд, Підкажіть — ми станем кращі, Все у нас піде на лад. Проводиться гра «Якщо ти добра людина, ти повинен…» Учитель. Бачу, що ви знаєте, що повинна робити добра та чуйна людина. Та жодна людина не може жити без друзів. Іноді вистачає і доброго слова, щоб звеселити друга, зробити йому приємне або допомогти в біді. 28-й учень Від серця до серця хай йде доброта, Теплом зігріваючи душі. Тобі я брат, мені ти брат — Завжди це пам’ятати мушу! 29-й учень Дружба, дружба над усе, Дружба радість нам несе, Дружба всім нам дорога, Дружба жити помага. 30-й учень Що це значить — не дружити, Жити так — одинаком? Не дружити — це ходити Не дверима, а вікном. 31-й учень Це без друга, без подружки На перервах у кутку Розправлятись самотужки З апельсином нашвидку. 32-й учень Це дивитись, наче в книжку, Набік з видом кам’яним, А насправді тишком-нишком Роздавати штурхани. 33-й учень В школі вчитись — не дружити — Це, повірте, все одно, Що, заплющившись, сидіти І дивитись у вікно. Інсценівка вірша «Татова порада» Автор Хлопчина вбіг із двору в хату, До тата голосно гука… Хлопчик А я провідав у лікарні Свого найкращого дружка. Тож правда, тату, я чутливий І маю серце золоте? Автор Замисливсь тато на хвилину І так сказав йому на те… Тато Коли тебе в тяжку хвилину Людина виручить з біди, Про це добро, аж поки віку, Ти синку пам’ятай завжди. Коли ж людині щиросердно Ти зробиш сам добро колись,- Про це забудь, аж поки віку, Мовчи й нікому не хвались! Звучить пісня «Справжній друг». Учитель. Добрі люди! Свято наше добігає кінця. Зичу вам щастя і добра, всякого гаразду. Щоб діти росли, як квіти, щоб із ними поменше мали ви турбот, бо із маленьких дітей виростає народ. А ви, діточки, не скупіться на добрі слова, тому що у світі так мало тепла. Коли зміцніють крила, щоб літати, не забувайте про рідних маму і про тата. Та встигніть добре слово їм сказати, допоки ви живете у рідній хаті. 34-й учень ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА Сказав мудрець: — Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай! Лише в добро та в вищу правду віра Людину відрізня Від мавпи й звіра. Хай оживає істина стара — Людина починається з добра! |