Притча про цвяхи

Жив собі хлопчик із жахливим характером Якось батько дав йому мішок цвяхів і звелів по одному забивати їх у паркан щоразу, коли хлопчик втрачає терпець і з кимось свариться У перший день він забив 37 цвяхів Згодом навчився контролювати себе, і кількість цвяхів щодня зменшувалася Хлопчик зрозумів, що легше опановувати свої емоції, ніж забивати цвяхи нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха Син підійшов до батька і сказав про це. Тоді батько звелів синові витягати з паркана по одному цвяху в ті дні, коли він не втратить самоконтролю

і ні з ким не посвариться
Минав час, і згодом син зміг похвалитися батькові, що у паркані не залишилося жодного цвяха Батько відповів: «ти добре
Поводишся, але подивися, скільки дірок залишилося Паркан
Уже ніколи не буде таким, як колись»
Якщо ви з кимось сваритеся й говорите щось неприємне, то
Залишаєте після себе такі ж рани, як ці дірки від цвяхів і рани за
Лишаються, незважаючи на те, скільки разів ви потім перепроси
Те Словесні рани завдають такого ж болю, як і фізичні
Не залишайте на своєму шляху дірок! не забивайте цвяхів во
Рожнечі, нерозуміння, жорстокості в душі людей! Будьте толе
Рантними!