Жуки на шпильках



Аркадій Сергійович Бухов Законне явище Це було в країні, відомій тільки діючій особам описуваного нами події Джордж Вільям Мекенгем сидів у себе в кабінеті й схвильовано ікав. За сталою традицією це означало приступ гніву й одержання сумних відомостей сфабрики. – Містер Мекенгем, – обережно шепнув секретар, просовуючи голову, – до вас відвідувач – Спробуйте його викинути, не запитуючи прізвища – Пробував. Він тримається за крісло й не йде – Пустите його до мене. Від мене він вилетить разом скреслом.

У кімнату ввійшов погано

одягнений парубок, шанобливо поклонився й опустився на стілець – Хто ви такий? – Моє прізвище Бирт.

Я інженер і ангел – Ангел? Геть!

Я не маю ніяких комерційних справ з ангелами й іншими жебраками – Я ангел особливого призначення. Я – ангел-рятівник. Я хочу врятувати вас від руйнування.

Моє изобре… – До вас я викинув за сьогоднішній ранок уже дев’ять винахідників. Не думайте, що, якщо ви десятий, вам повезе. Я ненавиджу винахідників, як змій у власній спальні.

Ви розумієте? – Немає. – Тоді ви ідіот.

Я купив в одного винахідника патент на електричний бак, що заміняє пральну

машину, ванну для дітей, прилад для миття кішок і складне ліжко. Я випустив сто тисяч моїх баків і втратив мільйон доларів. Населення з економії стирає штани в річці, відразу купає дітлахів, палить кішок і спить на березі, випивши сирої води замість пива.

Я купив в іншого винахідника патент на мотоциклет, що заміняє в господарстві корову, дружину, двох негрів і кавовий млин. Знову дев’ять тисяч.

Знову мільйон збитку. Населення не купило жодного мотоцикла на тім підставі, що корову можна доїти, а його не можна. Негрів можна вішати, а його не можна.

Ви розумієте?

Ідіть до чорта з вашими винаходами! – А я думав, – унило зітхнув винахідник Бирт, – що ваше виробництво… – Мовчите. Моє виробництво випускає тепер тільки одні безпечних бритов. Слава богові, що з економії ще ніхто не заростає бородами й що не можна голитися тростинками й половими щітками – Справа саме йде про гоління, – робко упустив Бирт. – Я приніс вам, містер Мекенгем, патент на особливу бритву, що ніколи не ламається, не іржавіє, не тупиться.

Людина, що купила цю бритву, голиться нею не менше шістдесятьох двох років.

Потім вона переходить до сина, що голиться нею ще мінімум чверть століття. Колосальна економія – Разом вісімдесят сім років однією бритвою, – з жахом прошептав Джордж Мекенгем. – Бандит! Мерзотник!

Вісімдесят сім років така людина не буде купувати ні однієї бритви, а я повинен буду ходити по вулицях і продавати сірники… За такі винаходи треба кидати з мостів, попередньо зламавши спинний хребет!

– Добре, – злякано піднявся зі стільця винахідник. – Не треба кидати з мостів. Яушел.

– Перегодите. Не будьте ідіотом. Скільки ви хочете за ваш проклятий винахід? – Десять тисяч доларів готівкою – Так…

Десять тисяч…

У вас є ще один костюм, крім цього? – На жаль, містер Мекенгем, останній – Ах, останній! Тисяча доларів. Ні цента.

Ви сюди прийшли пішки? Так? Двісті доларів.

Беріть, або я подзвоню! Нате вам записочку в контору. Сто доларів теж гроші.

Не дякуєте.

Я цього не люблю У конторі винахідник Бирт ретельно перерахував гроші, згадав, що поруч є ресторан, злегка ожив і вкрадливо сказав серйозному джентльменові в більших окулярах: – Містер… Я б дуже вас просив додати до мого гонорару хоча б дві дюжини першого випуску моїх чудових бритов – Дурень, – сухо відповіла людина в окулярах, – невже ви думаєте, що їх хто-небудь збирається випускати? Вихід ліворуч. Замкніть за собою двері.

Шляються ж отакі… Винахідник робко почухав за вухом і боком вийшов на вулицю Офіційно відомо, що в числі підприємств, що купують патенти новітніх винаходів з метою їхнього знищення, перебувають самі потужні трести ” Комон-Санс” (Нью-Йорк).

1935


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Жуки на шпильках