Життєвий і творчий шлях австрійського письменника Франца Кафки Оповідання “Перевтілення”

Мета : ознайомити з основними тенденціями розвитку європейської модерністської прози першої половини ХХ ст.; життєвим і творчим шляхом Ф. Кафки; сюжетом, тематикою та проблематикою оповідання “Перевтілення”; розвивати творчість, навички визначення рис особистості, спостереження над художнім текстом; сприяти вихованню найкращих моральних якостей. Обладнання : портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до біографії. тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

Давні люди не могли пояснити дії багатьох природних сил, шляхів людської долі. Їхня фантазія створила міфи про богів і надприродних істот, що правлять світом, керують долями і вчинками людей. реальність і фантастика в таких міфах тісно перепліталися, відбиваючи неспроможність людини логічно осмислити світ, у якому вона жила. Письменник Ф. Кафка створив свій міф.

Дійсність і фантастика в його творах поєднуються, щоб змалювати картину сучасного авторові світу, безжалісного й абсурдного, позбавленого логіки, у якому людина беззахисна, приречена на самотність, де вона настільки “маленька”, що почувається

“комахою”. Про одну з найбільш трагічних і суперечливих постатей літератури першої половини ХХ ст. – Франца Кафку – та його творчість, що відображає складності й протиріччя тогочасного світу, ітиметься на уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

– Назвіть основні ознаки модернізму, авангардизму, їхні течії, найвидатніших представників

– Складіть опорно-логічну схему літературного процесу першої половини XIX ст.

– розкажіть про новітні трансформації реалізму та романтизму.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. лекція вчителя з елементами бесіди

– “Батьками”-засновниками європейської модерністської прози вважають французького письменника марселя Пруста, автора новаторського романного циклу “У пошуках утраченого часу”; ірландського англомовного письменника Джеймса Джойса, творчість якого позначена масштабними експериментами з міфом, різними шарами реальності, з історією, часом, із засобами зображення внутрішнього світу людини, мовою і стилем та винайденням прийому “потік свідомості”; і, нарешті, австрійського письменника Франца Кафку, який здобув славу митця-пророка.

З ознайомлення з його особистістю та творчістю ми й почнемо осягнення здобутків модернізму в художній прозі першої половини ХХ ст.

Франц Кафка народився 1883 року в Празі у єврейській родині. Батько був комерсантом середнього статку. Після закінчення гімназії Франц вивчав юриспруденцію в Празькому університеті. У 23 роки здобув звання доктора юридичних наук і розпочав службу в страхових компаніях.

У 26 років почав друкуватися. І подальше його життя було пов’язане з літературою. “Усе моє єство націлене на літературу. Якщо я від літератури коли-небудь відмовлюся, то просто перестану жити”, – писав він. Через хворобу залишив 1922 року службу, і за два роки його не стало.

У творчому доробку письменника – три незавершені романи, кілька збірок новел і притч, афоризми, листи, щоденники.

Єврей за походженням, пражанин за місцем проживання, за мовою – німець, а за культурною традицією – австрійський письменник, він був чужий усім: державі, німцям, чехам, навіть євреям. І це загострювало почуття Кафки, створювало дисгармонію в житті.

Кафка і в родині був чужим. Він хотів бачити Франца спадкоємцем своєї справи й ніяк не міг зрозуміти, що той – інакший. У листі до батька Кафка писав: “Я втратив віру в себе, натомість набув безмежного почуття провини”, а нареченій зізнався: “Я й батько ненавидимо один одного…” Але батько для Кафки був із “вищих інстанцій”, на які потрібно зважати незалежно від того, на благо людині їхні вимоги чи на погибель.

Уся творчість Кафки – якщо не розповідь про себе, то глибоке суб’єктивне переживання зовнішнього світу.

Крім усього цього, був ще й аскетичний егоцентризм митця. “Для моєї роботи я мушу бути від усього відгородженим”, – писав він, мріючи “…бути замкненим у глибокому підземеллі, примоститися десь у найдальшому закутку й раз на добу здійснювати тривалу прогулянку до дверей, щоб забрати миску з їжею”. Його цілком задовольняв особистий досвід.

Світовідчуття письменника визначили три основні конфлікти його внутрішнього життя. Це, як уже зазначалося, протистояння батькові, який в очах письменника уособлював авторитарну владу з її байдужістю до особистості, тотальною присутністю та абсурдністю дій.

Другою проблемою був шлюб, який сприймався Кафкою як нерозв’язна суперечність між прагненням через одруження здобути незалежність від батька й страхом зашкодити літературній творчості. Унаслідок цих коливань кілька його заручин так і не завершилися шлюбом.

Третім болючим питанням внутрішнього світу митця була власна літературна творчість. Заняття літературою він розцінював як єдиний зміст свого буття, проте здебільшого відчував гостру незадоволеність творами, що виходили з-під пера. Через те багато їх залишилося незавершеними, і взагалі, Кафка розпорядився спалити його літературну спадщину після смерті.

У творах Ф. Кафки поєдналися трагічне й іронічне, фантастичні елементи й натуралістичні деталі, унаслідок чого реальність стає схожою на сновидіння.

– Прокоментуйте афоризми Ф. Кафки.

1) “Є два людські гріхи, з яких витікає решта,- нетерпіння й лінощі душі. Через своє нетерпіння людей вигнано з раю, а через лінощі вони не можуть туди повернутися…”

2) “Щасливим я був би тільки тоді, коли б зміг привести світ до чистоти, правди, сталості”.

3) “Зрозумій, що для щастя доволі клаптя землі, на якому вміщаються твої ноги”.

“Перевтілення” (1912) – знаковий твір модерністської літератури. тема оповідання (частіше твір визначають як новелу) – гранична самотність особистості та трагічне знецінення людського життя. Прізвище головного героя Грегора Замзи – це зашифроване за допомогою криптографії прізвище самого автора.

2. Бесіда

– Що означає слово “перевтілення”? ( Мета Морфоза, перетворення)

– У яких творах ми вже зустрічали перетворення людей на істот тваринного світу? (У казках, у творах Овідія, Гоголя, Булгако-ва та ін.)

3. слово вчителя

– так, але в тих випадках існувала якась причина (помста, заздрість чи щось інше), якась зла сила. Однак нікому до Кафки не спадало на думку зробити це перетворення абсурдним, невмотиво-ваним, безпричинним.

Вихідний пункт сюжету оповідання – перетворення головного героя Грегора Замзи на величезну комаху, яка викликає в усіх жах і огиду. Зміст новели становить опис боротьби героя за право вважатися, як і раніше, людиною. три його спроби виповзти з кімнати відповідають трьом зіткненням із зовнішнім світом і позначені композицією твору – його поділом на три частини. Але про це поговоримо після детального ознайомлення з текстом оповідання.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Проблемне питання

Прокоментуйте висловлювання літературознавця Д. Затонсько-го про творчу спадщину Ф. Кафки: “…Його творчість – не що інше, як колосальний, відчайдушний і геніальний фрагмент – сколок із фрагментарного буття людства”.

VI. Домашнє завдання

Знати біографію письменника.

Прочитати й уміти аналізувати оповідання “Перевтілення”.

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа “мікрофон”

Продовжте речення: – Найбільше враження справив на мене той факт, що…