Життя в місті і на селі



Міста, справді, є осередками культури і науки. Але ж і в селах зараз є школи, бібліотеки, будинки культури. І хоча там важче жити, люди зберегли сердечність і доброту, підтримують добросусідські відносини, намагаються зберегти народні звичаї і традиції. Урбанізація ж – а нині вже більше половини людства живе в містах, – ніби асфальтовий каток, рівняє всі національні відмінності й чуття в загальну сіру масу.

У дискусії я підтримала б сільського жителя, бо в місті і злочинність вища, і відчуженість людей відчутна. В деякій мірі це можна

віднести на рахунок суспільного прогресу. Прогрес – це поступальний розвиток по висхідній лінії, перехід від нижчого до вищого, досконального стану. Отже, з розвитком суспільство повинне ставати кращим, досконалішим.

Насправді ж це не так. Якось західнонімецькі вчені порівняли аналіз крові європейців початку століття й сьогодення і з’ясували: якщо перелити кров нашого сучасника людині тієї пори, вона померла б від зараження, настільки вже змінився організм під дією дарів індустрії, хімії, медицини та інших реалій XX віку. З душею теж не менші зміни сталися.

На мою думку, треба воскресити любов до Землі, пробудити совість і волю до дії, тоді наслідком суспільного прогресу буде досконале і гармонійне життя на Землі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Життя в місті і на селі