Жанрова своєрідність роману Л. Н. Толстого “Війна й мир”; Війна й мир Толстої Л. Н

Жанрова своєрідність роману Л. Н. Толстого “Війна й мир”
“Війна й мир” – це не тільки самий великий добуток Л. Н. Толстого, але й найбільший добуток світової літератури XIX століття. У добутку біля шістисот діючих осіб. “Обміркувати й передумати все, що може трапитися з усіма майбутніми людьми майбутнього твору, дуже великого, і обміркувати мильони можливих сполучень, для того щоб вибрати з них одну мильонную, жахливо важко”, – скаржився письменник. Такі труднощі Толстої випробовував під час роботи над кожним з більших добутків.

Але особливо великі вони були, коли письменник створював “Війну й мир”, та й не дивно. Адже дія цього роману триває більше п’ятнадцяти років і охоплює величезне число подій. Письменникові дійсно довелося обміркувати “мильони можливих сполучень” і вибрати з них лише самі потрібні, самі яскраві й правдиві

Товстої протягом року написав п’ятнадцять варіантів початку “Війни й миру”. Як можна побачити зі збережених рукописів, він пробував почати роман авторським вступом, у якому давалася оцінка історичних подій 1812 року, потім сценою, що відбувається те в Москві, то в Петербурзі, то в маєтку старого князя Болконского, те за кордоном. Чого домагався письменник, стільки разів міняючи початок роману? Це можна побачити, прочитавши сцену, який відкривається “Війна й мир”.

Товстої показує великосвітський салон фрейліни Ганни Павлівни Шерер, де зустрічаються імениті гості й ведуть жваву розмову про те, що найбільше хвилювало в ту пору російське суспільство, – про майбутню війну з Наполеоном. Читаючи цю сцену, ми знайомимося з багатьма діючими особами й серед них із двома головними героями роману – Андрієм Болконским і Пьером Безуховим

Товстої знайшов такий початок добутку, що відразу ж уводить нас в атмосферу передвоєнної епохи, знайомить із головними діючими особами, показує, як зіштовхувалися їхні погляди й думки при оцінці самих гострих питань часу

І вже із цієї першої сцени й до кінця роману ми з неослабним інтересом і хвилюванням стежимо за тим, як розгортаються події і як все більше число людей стає їх учасниками

В “Війні й світі” показане російське життя початку XIX століття у всьому її різноманітті, відбиті історичні події, пов’язані із двома війнами, 1805-1807 і 1812 років, а також події політичного й громадського життя Росії. Картини найбільших подій історичного значення переплітаються в романі з побутовими сценами, у яких зображена повсякденне життя героїв з усіма її радостями й прикростями

Товстому однаковою мірою вдалися й військові й мирні картини й сцени. І він випробовував від цього більшу творчу радість. Щоб написати картину Бородінського бою, він їздив у Бородіно й створив таку картину бою, який ще не було ні в росіянці, ні у всій світовій літературі. Кожний з важливих моментів Бородінської битви й кожна з істотних її подробиць змальовані з дивною виразністю. Ми самі як би присутні в центрі що відбувається – на Курганній батареї, звідки бачимо все поле бою

Однієї із кращих “мирних” сцен роману є сцена полювання. Нею був дуже задоволений і сам вимогливий автор

Для того щоб цілком вірогідно описати події Вітчизняної війни 1812 року, Толстой вивчив багато книг, історичних документів, листів і інших матеріалів про цю епоху. Читаючи те, що написали про Вітчизняну війну 1812 року російські й іноземні історики, Толстой обурився. Він побачив, що перші “нестримно вихваляли імператора Олександра I, уважаючи його переможцем Наполеона, а другі вихваляли Наполеона, величаючи його непереможним. Вони намагалися довести, що Наполеон був переможений не російською армією, керованої Кутузовим, а… лютими російськими морозами

Товстої рішуче відкинув всі ті “праці” істориків, у яких війна 1812 року зображується як війна двох імператорів – Олександра й Наполеона. Він показав її як визвольну війну, що вів російський народ проти іноземних загарбників. Це була Вітчизняна війна, у якій, як пише Толстой, “ціль народу була одна: очистити свою землю від навали”.

Письменник говорив, що він любив у цьому своєму добутку “думка народну”, що для російського народу ця війна була священної, тому що мова йшла про самому головний – про порятунок батьківщини від іноземного поневолення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Жанрова своєрідність роману Л. Н. Толстого “Війна й мир”; Війна й мир Толстої Л. Н