Жан де Лафонтен – відомий французький байкар. Байка “Зачумлені звірі”
МЕта: повторити відомості про байку, алегорію, езо-пову мову, ознайомити з фактами біографії Ж. де Лафонтена; працювати над виразним читанням байки “Зачумлені звірі”, визначати тему та ідею твору; викликати негативне ставлення до людських недоліків і вад.
Обладнання: портрет Ж. де Лафонтена, тексти байок “Зачумлені звірі”, “Гора в пологах”, зображення головоломки. Читаючи Лафонтена, помічаємо в душі своїй таке відчуття, яке зазвичай викликає в ній присутність скромного, милого, абсолютно доброго мудреця,- вона спокійна, щаслива,
В. А. Жуковський
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
1) Знання літературознавчих термінів. Відгадайте слово, дайте його визначення. ОБОАОЙОКОА – байка АЮлЮЕЮГЮОЮрЮІЮЯ – алегорія ЯЕЯЗЯОЯПЯОЯВЯАЯМЯОЯВЯА – езопова мова
2) Переказ байки Езопа “Хліборобові діти”.
Тема – розповідь про те, як батько довів дітям, що треба жити в мирі та злагоді.
Ідея – потрібно пам’ятати, що ті, хто вміє жити дружно і працювати разом, сильніші за тих, хто діє поодинці.
II. Мотивація навчальної діяльності
Прочитайте
III. Вивчення нового матеріалу
1. Виступ учнів-літературознавців з розповіддю про ж. де Лафонтена (1621-1695)
1-й учень. Жан де Лафонтен народився у 1621 р. у французькому містечку шато-Тьєрі в сім’ї чиновника. Здобувши несистематичну освіту, він деякий час працював чиновником, успадкувавши посаду свого батька.
Але служба мало цікавила поета. Він залишив її і переїхав до Парижа, де швидко здобув славу талановитого поета і став вести світське життя. Його життя, легке і безтурботне, нагадувало життя Цикади, героїні його байки “Цикада і Мурашка”.
2-й учень. У 1668 р. Лафонтен надрукував перші 6 книг байок під назвою “Байки Езопа, перекладені віршами паном де Лафонтеном”. Байки принесли йому всесвітню відомість.
Лафонтен практично відродив цей жанр античної літератури, вдихнув у нього нове життя вже в умовах європейської культури Нового часу.
1-й учень. Книгу байок відкриває присвята, адресована шестирічному спадкоємцю престола. У ньому поет пише: “Ви в такому віці, коли принцам дозволені забави та ігри, та в той же час Вашій думці не повинні бути зайвими чужі серйозні роздуми. Все це міститься в байках, якими ми зобов’язані Езопу.
Езоп винайшов своєрідне мистецтво поєднувати одне з іншим; читання його творів непомітно сіє сім’я добра і вчить розуміти себе самого”.
2-й учень. У байці “Пастух і лев” Лафонтен так сформулював своє ставлення до цього жанру:
Байки не такі прості, як здається:
В них учитися можна навіть у тварини.
Гола мораль наводить сум,
А розповідь наша допоможе і урок прийняти.
Наша вигадка – навчати, розважаючи;
А розповідати просто так – не варто праці.
1-й учень. Лафонтен зазвичай запозичував сюжети своїх байок у грецького байкаря Езопа, римського – Федра, індійського – Бідпая та інших, але переказував сюжети цих байок так, що вони виражають французький менталітет, думки і погляди самого поета.
У своїх байках Лафонтен проповідує певну мораль, що втілює практичний здоровий глузд. Як говорив В. Г. Бєлінський, у байках “опоетизовується проза життя і практична мудрість життєва”.
2-й учень. Кращі байки Лафонтен а являють собою немовби маленькі комедії, в яких зображення тварини допомагає розкрити суспільні пороки людей. Можливо, саме тому поет, який написав 238 байок, назвав їх своєю “стоактною комедією”.
Чудовий гумор Лафонтен а і сам тон його байок мають глибоко національний характер. О. С. Пушкін вважав, що “простодушність є природжена якість французького народу”, яку особливо чітко виразив у своїх байках Лафонтен.
1-й учень. Вірш Лафонтен а, вільний і гнучкий, часто завершується прислів’ям або афоризмом, точно висловлює дотепну думку, влучне спостереження над життям і характерами людей, над їх поведінкою. Мова байкаря багата на народні звороти.
Спадок поета широко увійшов у народний побут. Його сюжети, образи, вислови зберігаються й у живій мові, й у літературній формі.
2. робота над байкою “зачумлені звірі”
Виразне читання байки вчителем. Виразне читання байки за особами.
Бесіда
Яке лихо трапилося з лісовими звірами? (“Чума косила звірину”) Навіщо лев скликав раду? (Щоб обрати найбільшого грішника і принести його в жертву, щоб зупинити чуму.) Чи справжнім грішником, на вашу думку, є лев? (Так, він з’їв не тільки багато овець, але й пастухів.) Як лис виправдовує лева?
(“Ви, ївши тих дурних овець, Їм честь велику виявляли. А що до пастухів – який то гріх? Вони нам стільки дозволяли, Що краще б їх поїсти всіх”)
Чому лис виправдовує лева? (Тому що Лев – цар звірів) У чому полягає гріх Осла? (Він ущипнув зелененької травки) Чи був Осел найбільшим грішником у лісі? (Ні, він навіть не був хижаком) Чому ж саме його лісова громада вирішила принести у жертву? (Осел – найбеззахисніший від усіх звірів) Яка мораль байки?
(“Отак і в нас: є гроші – маєш право, Немає – то під суд іди”)
Визначення теми та ідеї байки
Тема – розповідь по те, як лісові звірі обирали під час чуми “найбільшого” грішника.
Ідея – несправедливість суспільства, у якому одним можна все, а іншим – нічого.
IV. Висновки
Що ви дізналися про Ж. де Лафонтен а? У яких байкарів поет запозичував сюжети? (Езоп, Федр, Бідпай) Скільки байок було написано поетом? (238) Які недоліки людей і суспільства викриває Лафонтен у байці “За-чумлені звірі”? (Лицемірство, хижість, брехливість людей; несправедливість суспільства, в якому все вирішує соціальне становище людини і кількість грошей у неї) Якою “чумою” вражені звірі? (Йдеться не тільки про небезпечну хворобу, але й про лицемірство, нечесність, свавілля) Чи актуальні проблеми, порушені у байці “Зачумлені звірі”? Висло-віть власну думку з цього приводу.
V. Додаткове завдання
VI. Домашнє завдання
Підготувати докладний переказ байки “Зачумлені звірі”. Підготувати інсценування байки І. А. Крилова “Ворона і Лисиця”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...