Жан де Лафонтен – відомий французький байкар. Байка “Зачумлені звірі”

МЕта: повторити відомості про байку, алегорію, езо-пову мову, ознайомити з фактами біографії Ж. де Лафонтена; працювати над виразним читанням байки “Зачумлені звірі”, визначати тему та ідею твору; викликати негативне ставлення до людських недоліків і вад.

Обладнання: портрет Ж. де Лафонтена, тексти байок “Зачумлені звірі”, “Гора в пологах”, зображення головоломки. Читаючи Лафонтена, помічаємо в душі своїй таке відчуття, яке зазвичай викликає в ній присутність скромного, милого, абсолютно доброго мудреця,- вона спокійна, щаслива, задоволена і природою, і собою.

В. А. Жуковський

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

1) Знання літературознавчих термінів. Відгадайте слово, дайте його визначення. ОБОАОЙОКОА – байка АЮлЮЕЮГЮОЮрЮІЮЯ – алегорія ЯЕЯЗЯОЯПЯОЯВЯАЯМЯОЯВЯА – езопова мова

2) Переказ байки Езопа “Хліборобові діти”.

Тема – розповідь про те, як батько довів дітям, що треба жити в мирі та злагоді.

Ідея – потрібно пам’ятати, що ті, хто вміє жити дружно і працювати разом, сильніші за тих, хто діє поодинці.

II. Мотивація навчальної діяльності

Прочитайте вислів російського поета В. А. Жуковського. Які риси, на думку автора, притаманні Жану де Лафонтену?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Виступ учнів-літературознавців з розповіддю про ж. де Лафонтена (1621-1695)

1-й учень. Жан де Лафонтен народився у 1621 р. у французькому містечку шато-Тьєрі в сім’ї чиновника. Здобувши несистематичну освіту, він деякий час працював чиновником, успадкувавши посаду свого батька.

Але служба мало цікавила поета. Він залишив її і переїхав до Парижа, де швидко здобув славу талановитого поета і став вести світське життя. Його життя, легке і безтурботне, нагадувало життя Цикади, героїні його байки “Цикада і Мурашка”.

2-й учень. У 1668 р. Лафонтен надрукував перші 6 книг байок під назвою “Байки Езопа, перекладені віршами паном де Лафонтеном”. Байки принесли йому всесвітню відомість.

Лафонтен практично відродив цей жанр античної літератури, вдихнув у нього нове життя вже в умовах європейської культури Нового часу.

1-й учень. Книгу байок відкриває присвята, адресована шестирічному спадкоємцю престола. У ньому поет пише: “Ви в такому віці, коли принцам дозволені забави та ігри, та в той же час Вашій думці не повинні бути зайвими чужі серйозні роздуми. Все це міститься в байках, якими ми зобов’язані Езопу.

Езоп винайшов своєрідне мистецтво поєднувати одне з іншим; читання його творів непомітно сіє сім’я добра і вчить розуміти себе самого”.

2-й учень. У байці “Пастух і лев” Лафонтен так сформулював своє ставлення до цього жанру:

Байки не такі прості, як здається:

В них учитися можна навіть у тварини.

Гола мораль наводить сум,

А розповідь наша допоможе і урок прийняти.

Наша вигадка – навчати, розважаючи;

А розповідати просто так – не варто праці.

1-й учень. Лафонтен зазвичай запозичував сюжети своїх байок у грецького байкаря Езопа, римського – Федра, індійського – Бідпая та інших, але переказував сюжети цих байок так, що вони виражають французький менталітет, думки і погляди самого поета.

У своїх байках Лафонтен проповідує певну мораль, що втілює практичний здоровий глузд. Як говорив В. Г. Бєлінський, у байках “опоетизовується проза життя і практична мудрість життєва”.

2-й учень. Кращі байки Лафонтен а являють собою немовби маленькі комедії, в яких зображення тварини допомагає розкрити суспільні пороки людей. Можливо, саме тому поет, який написав 238 байок, назвав їх своєю “стоактною комедією”.

Чудовий гумор Лафонтен а і сам тон його байок мають глибоко національний характер. О. С. Пушкін вважав, що “простодушність є природжена якість французького народу”, яку особливо чітко виразив у своїх байках Лафонтен.

1-й учень. Вірш Лафонтен а, вільний і гнучкий, часто завершується прислів’ям або афоризмом, точно висловлює дотепну думку, влучне спостереження над життям і характерами людей, над їх поведінкою. Мова байкаря багата на народні звороти.

Спадок поета широко увійшов у народний побут. Його сюжети, образи, вислови зберігаються й у живій мові, й у літературній формі.

2. робота над байкою “зачумлені звірі”

Виразне читання байки вчителем. Виразне читання байки за особами.

Бесіда

Яке лихо трапилося з лісовими звірами? (“Чума косила звірину”) Навіщо лев скликав раду? (Щоб обрати найбільшого грішника і принести його в жертву, щоб зупинити чуму.) Чи справжнім грішником, на вашу думку, є лев? (Так, він з’їв не тільки багато овець, але й пастухів.) Як лис виправдовує лева?

(“Ви, ївши тих дурних овець, Їм честь велику виявляли. А що до пастухів – який то гріх? Вони нам стільки дозволяли, Що краще б їх поїсти всіх”)

Чому лис виправдовує лева? (Тому що Лев – цар звірів) У чому полягає гріх Осла? (Він ущипнув зелененької травки) Чи був Осел найбільшим грішником у лісі? (Ні, він навіть не був хижаком) Чому ж саме його лісова громада вирішила принести у жертву? (Осел – найбеззахисніший від усіх звірів) Яка мораль байки?

(“Отак і в нас: є гроші – маєш право, Немає – то під суд іди”)

Визначення теми та ідеї байки

Тема – розповідь по те, як лісові звірі обирали під час чуми “найбільшого” грішника.

Ідея – несправедливість суспільства, у якому одним можна все, а іншим – нічого.

IV. Висновки

Що ви дізналися про Ж. де Лафонтен а? У яких байкарів поет запозичував сюжети? (Езоп, Федр, Бідпай) Скільки байок було написано поетом? (238) Які недоліки людей і суспільства викриває Лафонтен у байці “За-чумлені звірі”? (Лицемірство, хижість, брехливість людей; несправедливість суспільства, в якому все вирішує соціальне становище людини і кількість грошей у неї) Якою “чумою” вражені звірі? (Йдеться не тільки про небезпечну хворобу, але й про лицемірство, нечесність, свавілля) Чи актуальні проблеми, порушені у байці “Зачумлені звірі”? Висло-віть власну думку з цього приводу.

V. Додаткове завдання

VI. Домашнє завдання

Підготувати докладний переказ байки “Зачумлені звірі”. Підготувати інсценування байки І. А. Крилова “Ворона і Лисиця”.



Жан де Лафонтен – відомий французький байкар. Байка “Зачумлені звірі”