З Україною в серці

З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ

Горіховою гілкою в вікно,

Постукала до мене батьківщина

ЇЇ не згадувала я уже давно,

Хоча це мати, я – її дитина.

Калюжі дощові я пам’ятаю,

І кожний потічок моїх надій,

Згубила я віру в краще десь у гаю,

І попросила сонечко: “Зігрій”

Воно спалило променем гарячим,

Але чомусь не вчула т я тепла,

Осліпла я, хоч була недавно зрячим,

Душа замерзла, встала і пішла.

Просила я порятунку у багаття,

Зігрій мене, гаряче ти як жар,

Але пов ‘ Яло на душі латаття?

І знову думка понеслась до хмар.

Я попросила літечко зігріти,

Воно ж привітне і таке ясне,

Але воно подарувало квіти,

І ні на мить не приголубило мене.

І вже коли душа немов льодина,

Під тином йшла, неначе сирота,

Тоді мене зігріла Батьківщина,

Моя земля, омріяна й свята.

І сонце промінець подарувало,

Багаття спалахнуло в той же час,

Зацвів бузок, але цього замало,

Коли у серці батьківщина в нас.