Які причини й наслідки нудьги Онєгіна? Євгеній Онєгін Пушкін А. З

Які причини й наслідки нудьги Онєгіна?
В “Євгенію Онєгіні” представлений “типовий герой у типових обставинах – у ньому немає ні найменшого натяку на виняткову, екзотичну обстановку властиву романтичним добуткам. Але ще важливіше інше “світова скорбота” романтика, що з’являється як наслідок відкриття героєм, особистістю виняткової, загального недосконалості миру й розчарування у всім, в “Онєгіні” мотивується цілком реалістичними причинами. Більше того замість цієї традиційної романтичної риси росіянин Чайльд-Гарольд

Онєгін наділяється й “російською нудьгою”.

При цьому саме слово “нудьга” наповнюється трохи іншим змістом тут залишається відтінок розчарованості, загального скептицизму але разом з тим з’являється й те, що зв’язано з нудьгою, пересиченням, навіть деякої ленивостью й флегматичністю. Але саме головне те, що всі ці якості Онєгіна, які мають цілком очевидні наслідки надалі сюжетному розвитку із самого початку одержують вичерпне пояснення. Отже, а чим же причини “нудьги” Онєгіна?

На початку роману перед нами з’являється картина виховання, утворення времяпрепровождения

й інтересів типового парубка народженого “на брегах Неви” і волею долі оказавшегося “спадкоємцем всіх своїх рідних”.

Чому ж мрійність натури Онєгіна переходить у розчарованість, а глибокий аналитичний розум стає різким і охолодженим? Догадатися про цьому неважко: Пушкіна найдокладнішим образом описує типовий день Онєгіна, його заняття й захоплення. Авторський висновок очевидний:

Прокинеться за полудень, і знову

До ранку життя його готове,

Одноманітна й строката

І завтра те ж, що вчора;

От те, що приводить героя до нудьги: одноманітність життя, лише зовні строкатої, але насправді вертиться по встановленому колу: “обіди, вечері й танці”, як сказав про цьому грибоедовский Чацкий. Бєлінський справедливо сказав об Онєгіна, що “бездіяльність і вульгарність життя душать його, він навіть не знає, що йому хочеться; але він знає, і дуже добре знає, що йому не треба, що йому не хочеться того, чим так задоволена, так щаслива самолюбна посередність”. І от результат:

Недугга, який причині

Давно б відшукати пора,

Подібний до англійського спліну,

Коротше російська нудьга

Їм опанувала потроху;

Він застрелитися, слава богові

Спробувати не захотів,

Але до життя зовсім охолонув

Щедро обдарований різноманітними здатностями людин не може знайти собі друшго заняття, крім тих, якими “так задоволена… самолюбна посередність”. Такі спроби в Онєгіна були: він, залишивши обридлий йому флірт зі світськими красунями, “позіхаючи, за перо узявся”. Але справа не тільки у відсутності в Онєгіна письменницького дарунка, висновок автора носить більше загальний характер: “праця завзятий йому був тошен”. От она-онегинская лінь

Але може бути, Онєгін використовував далеко не всі засоби, здатні вилікувати його хвороба? А властиво, які ще “рецепти проти її пропонуються? Звичайно, подорожі, настільки типова риса романтичного героя Онєгін і збирався відправитися на Південь із Автором про що той повідомляє нас у ліричному відступі.

Але отут “підкрутилася” спадщина й він обмежується “подорожжю” а село. Правда, потім йому призначене буде “проездиться по Росії”, але це буде вже не зовсім той Онєгін, що нудьгує й хандрить, з яким ми познайомилися s цієї частини роману

А що ж ще намагається зробити герой, щоб розігнати “нудьгу”. Фактично, більше нічого Може в цьому й складається причина того, що й у селі, де звичні умови життя Онєгіна дійсно змінилися:

Нудьга та ж

Нудьга чекала його на стражі

І бігала за ним вона,

Як тінь иль вірна дружина

Недуга Онєгіна, пов’язаний із західноєвропейським “байронізмом”, невипадково вражає саме його, вихованого й вирослого “на брегах Неви”.

Відірваність Онєгіна від національної “грунту” – це одночасно й причина його нудьги, і те що лежить в основі дуже важливих наслідків онегинской хвороби.