Як аналізувати свій власний урок

Педагогічна професія по природі своєї професія творча. Але що таке творчо працюючий учитель? Поняття це досить ємне. Якщо на це спробувати відповісти коротко, то можна відповісти так: творчо працюючий учитель – це людин, що володіє в першу чергу високою педагогічною культурою.

Одним з доданків такої культури є аналітична майстерність.

Уміння аналізувати свою власну діяльність – важлива якість будь-якої людини, тим більше воно важливо для вчителя як людини творчого. Будь-яка творчість нерідко являє собою перебудову вже сформованої

діяльності, ламання старих устояних подань, перехід діяльності в нову якість.

А це неможливо без аналізу накопиченого досвіду. Учитель повинен уміти аналізувати свою діяльність, але в першу чергу урок як основну її форму Із чого ж складається такий аналіз? Спробуємо відповісти на це питання I. Перше, що повинен зробити вчитель, що аналізує свій урок, – визначити його місце в темі й у загальному курсі, а так само задати собі питання, наскільки ясним стало це місце для учнів після уроку II.

Спробувати співвіднести поставлені цілі уроку для учнів і для вчителя з досягнутими на уроці й визначити причини

успіху або невдачі III. Визначити рівень формування на уроці знань (логічність подачі матеріалу, науковість, доступність, труднощі, нестандартність) і вмінь (відповідність шляхів формування спеціальних умінь загальноприйнятим умінням, міцність відпрацьованих умінь, ступінь їхнього автоматизму). IV. Відповістити на запитання, що нового дав даний урок для розвитку розуму, пам’яті, уваги, уміння слухати товаришів, висловлювати свої думки й відстоювати свою точку зору, для формування інтересу до даного предмета V.

Подумати, наскільки оптимально був вибудуваний урок? Чи відповідав він вашим інтересам, темпераменту, рівню навчальної підготовки й розвитку учнів, специфіці класу?

Чи адекватна була організація діяльності учнів навчальним, розвиваючим і метам, що виховують, уроку? VI.

Спробувати оцінити ступінь активності учнів на уроці. Скільки разів і хто з них виступав на уроці, чому мовчали інші, як стимулювалася їхня робота, наскільки були продумані їхні дії при підготовці до уроку, що із цього вийшло? При цьому треба керуватися непорушним правилом неприпустимості оцінки особистості учня при оцінці його роботи, порівняння його з іншими учнями, даного класу з іншими класами VII. Яким був темп уроку?

Чи підтримувався інтерес учнів до уроку на всьому його протязі? Як була організована зміна видів діяльності учнів на уроці? Як був організований навчальний матеріал, що було дано у вигляді “готових знань”, до чого “додумалися” самі учні?

VIII. Відповістити на запитання, як у ході уроку була організована опора на попередні знання, життєвий досвід учнів і наскільки актуальним для них був навчальний матеріал уроку? IX.

Дуже важливим для уроку є та його сторона, що пов’язана з контролем за діяльністю учнів. Треба постаратися оцінити, як ця робота була організована на уроці, як контролювалася домашня робота учнів? Чи вся праця учнів була перевірена?

Наскільки швидко й ефективно це було зроблено?

X. Поставити перед собою питання й постаратися відповісти на нього: як задавалося домашнє завдання? Чи був інструктаж детальним і чітким?

Чи було перевірено, як учні його записали? Чи продумана його перевірка? XI.

Спробувати охарактеризувати психологічну атмосферу уроку, ступінь доброзичливості, взаємної зацікавленості всіх учасників уроку, характер їх спілкування XII. Нарешті, немаловажним є настрій учителя після уроку. Чи змінилося воно в порівнянні з тим, яким воно було до нього?

У чому причина цих змін?

Що тепер, після того, як урок пройшов, доцільно було б змінити в ньому? Що можна поставити собі в плюси, а що в мінуси? Треба пам’ятати, що багато невдач уроку пов’язані з настроєм учнів після попереднього уроку.

Тому далеко не зайва річ постаратися довідатися про проблеми учнів ще до свого уроку. Вони живі люди, і на їхній настрій і бажання працювати можуть вплинути багато факторів, про які ми можемо просто не догадуватися И ще необхідно пам’ятати про те, що, яким би не був урок, була потрібно певна мужність, щоб його провести. Наявність його зіграло немаловажну роль у тих достоїнствах, якими урок володів ЯК ПІДГОТУВАТИ СУЧАСНИЙ УРОК Урок – головна складова частина навчального процесу.

Навчальна діяльність учителя й учнів значною мірою зосереджується на уроці. От чому якість підготовки учнів по тій або іншій навчальній дисципліні багато в чому визначається рівнем проведення уроку, його змістовною й методичною наповненістю, його атмосферою.

Для того щоб цей рівень був досить високим, треба, щоб учитель у ході підготовки уроку постарався зробити його своєрідним педагогічним добутком зі своїм задумом, зав’язкою й розв’язкою подібно будь-якому твору мистецтва. Як же побудувати такий урок? Як зробити так, щоб урок не тільки озброював учнів знаннями й уміннями, значимість яких неможливо заперечити, але щоб усе, що відбувається на уроці, викликало в дітей щирий інтерес, справжню захопленість, формувало їхню творчу свідомість?

Рекомендації, наведені нижче, можуть допомогти вчителеві в підготовці такого уроку. Викладемо їх у тій послідовності, у якій готується урок. Отже: I. Перше, із чого треба почати підготовку до уроку: чітко визначити й сформулювати для себе його тему; визначити місце теми в навчальному курсі; визначити провідні поняття, на які опирається даний урок, інакше кажучи, подивитися на урок ретроспективно; і, навпаки, позначити для себе ту частину навчального матеріалу уроку, що буде використана надалі, інакше кажучи, подивитися на урок крізь призму перспективи своєї діяльності II. Визначити й чітко сформулювати для себе й окремо для учнів цільову настанову уроку – навіщо він взагалі потрібний?

У зв’язку із цим треба позначити навчальні, розвиваючі й функції, що виховують уроку III. Спланувати навчальний матеріал уроку Для цього треба: Підібрати літературу по темі.

При цьому, якщо мова йде про новий теоретичний матеріал, варто постаратися, щоб у список увійшли вузівський підручник, енциклопедичне видання, монографія (першоджерело), науково-популярне видання. Треба відібрати з доступного матеріалу тільки той, котрий служить рішенню поставлених завдань найбільш простим способом Підібрати навчальні завдання, метою яких є: дізнавання нового матеріалу; відтворення; застосування знань у знайомої ситуації; застосування знань у незнайомій ситуації; творчий підхід кзнаниям. Упорядкувати навчальні завдання відповідно до принципу “від простого до складного”.

Скласти три набори завдань: завдання, що підводять учня до відтворення матеріалу; завдання, що сприяють осмисленню матеріалу учнем; завдання, що сприяють закріпленню матеріалу учнем IV. Продумати “ізюминку” уроку Кожний урок повинен містити щось, що викличе подив, здивування, захват учнів – одним словом, те, що вони будуть пам’ятати, коли всі забудуть.

Це може бути цікавий факт, несподіване відкриття, гарний досвід, нестандартний підхід до вже відомого та ін. V. Згрупувати відібраний навчальний матеріал. Для цього подумати, у якій послідовності буде організована робота з відібраним матеріалом, як буде здійснена зміна видів діяльності учнів Головне при угрупованні матеріалу – уміння знайти таку форму організації уроку, що викличе підвищену активність учнів, а не пасивне сприйняття нового VI.

Спланувати контроль за діяльністю учнів на уроці, для чого подумати: що контролювати; як контролювати; як використовувати результати контролю При цьому не забувати, що чим частіше контролюється робота всіх, тим легше побачити типові помилки й утруднення, а також показати учнем справжній інтерес учителя до їх роботі V. Підготувати встаткування для уроку.

Скласти список необхідних учбово-наочних посібників, приладів, технічних засобів навчання. Перевірити, чи все працює. Продумати вид класної дошки так, щоб весь новий матеріал залишився на дошці у вигляді опорного конспекту VI.

Продумати завдання додому: його змістовну частину, а також рекомендації з нього виконанню VII. Підготовлений у такий спосіб урок повинен лягти в конспект. Що треба пам’ятати, готовлячи конспект уроку?

Конспект повинен містити три основні частини: формальну; змістовну; аналітичну Наприклад: Організація – 1 мін Самостійна робота – 10 мін Новий матеріал – 20 мін Демонстрація фільму – 5 мін Закріплення – 7 мін Завдання додому – 2 мін Література: (із вказівкою сторінок) Змістовна частина – складається із двох частин: 1) тексти всіх завдань, новий навчальний матеріал, що вирішують завдання, рекомендації з виконання домашнього завдання.

Особлива увага звернути на те, щоб питання вчителя в конспекті були виділені іншим кольором; 2) таблиця, у якій зафіксоване, що, на якому етапі уроку роблять учні й учитель Вона може виглядати так: Що роблять Етап уроку Учні Вчитель Аналітична частина – заповнюється після уроку. Вказівки по цій частині дані в методичних рекомендаціях “Як проаналізувати свій власний урок”. Завельський Ю. В. Матеріал опублікований у науково-практичному журналі “Завуч” №4 2000 г.