Виховна година: “Слово до слова – зложиться мова”
Мета: формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без
Якого не може існувати ні народ, ні Україна, збагатити та доповнити наявні знання ; розвивати і корегувати логічне мислення, пізнавальні та пошукові інтереси школярів, увагу, пам’ять, фонематичний слух; Виховувати любов до рідної мови, поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти українською мовою.
Обладнання: плакати-вислови про мову, таблиця деформованих речень
(рядок з вірша, прислів’я).
Книжка “наша мова солов’їна. Тема на дошці, лялька
Хід заняття:
І Організація класу. Нервово-психологічна підготовка
– Дорогі діти! До нас на виховну годину завітали гості. Ми раді їх вітати і давайте подаруємо їм щиру посмішку.
ІІ Тема, мета.
– Сьогодні ми зібрались щоб сказати теплі й ніжні слова про нашу рідну мову, щоб зрозуміти яке значення має мова для людини.
ІІІ Головна частина.
1. – Ми живемо на мальовничій землі – в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо ми. Милуємося красою рідної мови, природи, вслухаємося у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови.
1-й
На білому світі, на нашій землі.
Є мова у квітів, є мова в зорі,
Є мова у бджілки, метелика,
В клена, в бузкової гілки,
В любистку зеленім.
2-й учень. І в мене є мова
Барвиста, шовкова,
Весела і ніжна
Моя рідна українська мова!
2. – Без мови немає народу.
А тепер припустімо на хвилинку, що мови нашої – та інших мов на землі – ще немає.
– Якою була б земля? Якими були б ми?
Навіть уявити важко, яка б це була сумна і похмура картина: немає великих міст, навіть малих сіл, немає автомобілів, не літають літаки. Стіною стоять непрохідні ліси, а в них – хижі звірі, гадюки й сови…
А хто там боязко визирає? Та то ж первісна людина!(Входить до класу учень, одягнений в первісну людину, імітує рухами те, що хоче сказати). Вчитель коментує:
Скоцюбилась від холоду й страху, сторожко оглядається. Мова дуже бідна. Слова замінювались рухами рук, рухами вказували “Піди туди”, “Візьми оце!”, “Допоможи підняти!”(учень уходить).
– Такими були колись люди, такими б надовго зосталися, якби не винайшли мову через потребу спілкуватися. Письменники, поети зробили великий внесок у розвиток української мови.
3. – Любов до рідної мови розпочинається ще з колиски, з маминої пісні.
(Дівчина співає колискову пісню, колихаючи ляльку)
“Котику сіренький,
Котику біленький,
Не ходи до хати,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати, а-а-а”
3-й учень:
Із слова починається людина,
Із мови починається мій рід.
Моя ласкава, мамина, єдина-
Щебече соловейко на весь світ.
– Яке перше слово вимовляє дитина?(мамо).
– Українська мова багата прислів’ями, приказками, загадками, жартами, піснями, віршами.
– Давайте утворимо речення із слів:
Буду, мови, я, золотої навчатись.(Буду я навчатись золотої мови).
– Від, й, слова, лід, теплого, розмерзає.
– Продовжіть прислів’я:
– Землю сонце прикрашає, а людину (праця).
5. – Наша мова легко без зусиль сама до рук не дається. Вам, любі діти, треба наполегливо праювати, запам’ятовувати правила, нові слова й цілі речення (прислів’я та приказки), бо це збагачує вашу мову. І тоді, послухавши вас, хтось скаже: ” Як прекрасно звучить українська мова!”
6. – Що вам допомагає у вивченні мови ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:
“Язика не має, а науки навчає”.
(книга)
– Молодці! Так як “Хто багато читає, багато знає”.
– А прочитавши цю книжечку, яка називається “Наша мова солов’їна”, ви ще глибше відчуєте, який то неоціненний скарб – наша рідна мова, що її потрібно не лише любити, а й берегти (вчитель показує книжечку).
ІV Заключна частина.
– Успіхів вам усім у вивченні української мови! А вашим вчителям і гостям давайте побажаємо щастя рясного, здоров’я міцного, неба безхмарного, настрою гарного.
V Підсумки.
На цьому наша виховна година ” Слово до слова – зложиться мова” закінчується.