Вірш С. А. Єсеніна спить ковила. Рівнина дорога +



Твір по літературі: Вірш С. А. Єсеніна спить ковила. Рівнина дорога +.

Вірш С. А. Єсеніна Спить ковила. Рівнина дорога+ (Сприйняття,

Оцінка, тлумачення).

Поет син гармонії

А. Блок

Почуття батьківщини основне

У моїй творчості

С. Єсенін

Існує легенда, що першу пісню на землі склав мисливець, нікого не

ЩоВбив. Саме тому А. Блок названий поета сином гармонії, на який

Покладені три справи: у перших, звільнити звуки з рідний безпочаткової

Стихії; у другі привести ці звуки в гармонію, дати їм форму; у третіх,

Внести

цю гармонію в зовнішній мир. Але борг поета не тільки передати гармонію

Звуків у формі слова. Поет повинен зуміти посміхнутися у вірші, зняти капелюх,

Сісти, – отоді він майстер, – так визначав С. Єсенін призначення поета. І

Це не прохідна фраза, а зріла, усвідомлена позиція поета громадянина, поета

Філософа, що мріяв про гармонію у світі й у душі людини й отразили в

Своїй творчості всю суперечливу картину буття

Ніколи Єсенін не приїжджав так часто в рідне село Константиново, як в

Останні роки життя. До села й будинку вертався він, чи ледве не у всіх

Бесідах із друзями й розмовляв

про це з раптовим припливом ніжності й

Мрійності. Це був самий грунтовий куточок особистого внутрішнього миру,

Питавший свідомість поета і його творче натхнення

В одну з таких поїздок у липні 1925 року, за кілька місяців до своєї

Трагічної загибелі, поет створює мудрий, смутний вірш Спить ковила

Рівнина дорога

Перед нами велике по глибині змісту ліричне одкровення поета,

Сповідь його душі в якій звучить яка те особлива гіркота. Це

Своєрідне визнання в любові до батьківщини, філософське осмислення підсумків життя,

Своєї поетичної творчості й болісне міркування над одним з вічних

Питань: Каму на Русі жити добре? Все це розмаїтість мотивів

Вірша виявляє, насамперед, суперечливу крутину життя й безуспішне

Прагнення поета знайти в ній гармонію. Не випадково, видимо, Єсенін на початку

Добутку дає реалістичну пейзажну мініатюру, побудовану за допомогою

Уособлень і ємних епітетів:

Спить ковила. Рівнина дорога

И свинцевої ваги полинь

+Світло місяця таємничий і довгий,

Плачуть верби, шепотять тополі

Для Єсеніна природа вічна краса й вічна гармонія миру. Природа лікує

Людські душі й надає зміст людського існування

Образ природи у вірші тісно переплітається з образом батьківщини,

Багатозначним по своєму наповненню, що включає різні значеннєві відтінки

Батьківщина улюблена протипоставлена батьківщині інш і нової і є вищим

Ідеалом поета. Єсенін ніколи не розлюбить отчі поля, він назавжди останится

Поетом золотий бревенчатой хати. У цій літературній концепції образ хати

Символізує основу світобудови, носить наскрізний характер і тому дуже

Важливий для розуміння загальної ідеї добутку

В основі вірша лежить глибокий внутрішній конфлікт, жорстоке

Протиріччя між любов’ю до старого избенкой Русі й неминучим настанням

Новини – міста, машин, соціалізму. Це протиріччя визначає особливості

Художньої системи пізнього Єсеніна, у поетичному світі якого наступає

Занепокоєння, розчарування, почуття непотрібності, розгубленості, безвихідності

Ця гама переживань буквально переповняє ліричного героя, вихлюпуючись в

Риторичне питання, перейнятий серцевим болем:

+Радуючись, лютуючи й мучачись,

Добре живеться на Русі?

Для повного розуміння ідеї добутку найбільш важлива остання композиційна

Частина, у якій досягає свого апогею напруженість, оформлена поетом в

Тиху, але непохитне прохання:

+Дайте мені на батьківщині улюбленої,

Всі люблячи, спокійно вмерти!

Який конкретний і страшний образ, важко перекладний на мову прози ( всі

Любити – спокійно вмерти ) і відкрито виражає повну дисгармонію миру

Тут мотив смерті, самий стійкий в есенинской поезії, звучить із нової

Трагічною силою. Ліричному героєві Єсеніна не вилікує душу злиттям з

Природою на улюбленій батьківщині. Його спроби змінитися самому, пристосуватися до

Життя в інший світі безрезультатні, залишається лише одне вмерти

Єсенін більше інших геніїв персоніфікує собою відому істину про те, що

Початок усякого мистецтва слова у фольклорі. Зображення природи, почуттів

Людини не було б у цьому вірші такими достовірними, якби поет не

Зміг знайти відповідні язикові вираження й довірчу інтонацію

Просторічні вираження, ЩоНаводнюють текст, ( + не увіллє теплінь, знать,

Окрик журавлиний ) створюють правдоподібність живої розмови. Однак,

Вихоплені з контексту вони не завжди зрозумілі сучасному читачеві, тому

Мають потребу в тлумаченні. Оригінальні, незвичайно побудовані в образотворчої

Системі вірша антонимические ряди ( радуючись лютуючи мучачись,

Чужа юність – сильний ворог ) підвищувальну значеннєву ємність поетичної

Фрази. Називние речення ( +Рівнина дорога. І свинцевої вага полинь. +

Світло місяця ) надають художній картині миру, намальованої поетом, яскравий,

Зримий, майже відчутний характер

Схована антитеза минуле теперішні підкреслюється тристопним анапестом

Це допомагає Єсеніну виділити емоційно значимі рядки й відтворити

Співучу інтонацію говору

От і прочитана до кінця всього лише одна станиця в есенинском ліричному

Романі. Але як багато дала вона для загального розуміння художнього миру поета,

Головними особливостями якого є розмаїтість мотивів, образів, боротьба

Протилежних початків і, саме головне, прагнення до їх гармонійного

Єдності. До глибини душі вражає нас геніальний добуток долі, мила

Батьківщина, умиротворяє земна краса природи, хвилює болісне міркування про

Смерті

Подлетним реалістом, глибоким психологом, майстром слова й інтонації

З’являється перед нами художник. І поки живе земля, Єсеніну поетові призначено жити

Теж.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Вірш С. А. Єсеніна спить ковила. Рівнина дорога +