“Війна і мир”. “Діалектика душі” толстовських героїв. Духовні шукання П’єра Безухова

Мета: допомогти учням глибше усвідомити “діалектику душі” толстовських героїв, їхні духовно-моральні шукання; розвивати навички характеризування героїв, аналізу художнього тексту, вміння висловлювати свої думки та обгрунтовувати їх, зіставляти різні явища літератури й життя; виховувати прагнення до самопізнання та самовдосконалення.

Оснащення: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, фрагменти кінофільму. тип уроку: формування вмінь і навичок.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. “…Для художника не може і не мусить бути героїв, а повинні бути люди”,- зазначав л. Толстой. Отже, письменника цікавлять насамперед люди, їхня душа, їхні шукання сенсу життя, ідеалу, як шукає їх він сам.

Один із улюблених Толстим, вистражданих ним у творчих муках образів, є образ П’єра Безухова. “Діалектику” його душі ми й досліджуватимемо сьогодні на уроці.

II. Оголошення теми та мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. наташа ростова очима автора й очима сучасного читача (відповідь учня)

2. Зачитування використаних для створення образу наташі художніх засобів та прийомів (з коментуванням)

3. Усний твір-роздум “народ у романі л. толстого “Війна

І мир” – рушійна сила історії, оберіг традицій чи сіра маса, грубий натовп?”

IV. Формування вмінь і навичок

1. слово вчителя

– Те, що відбувається в душі людини – відчуття, почуття, страхи, переживання,- дуже важко висловити. Герої Толстого здатні настільки глибоко відчувати одне одного, що іноді їм навіть не потрібні слова. Згадайте, як спілкуються між собою наташа та П’єр – “без допомоги суджень, умовиводів та висновків”. І все ж таки автору вдається розкрити перед читачами “діалектику душі” своїх героїв, показати розвиток їхніх душ.

Він широко використовував внутрішні монологи, авторський переказ роздумів героя або опис його стану. Щодо цього відомий письменник а. Франс зазначав: “як епічний письменник, Толстой наш спільний учитель; він учить нас спостерігати людину і в зовнішніх проявах, що виражають його природу, і в потаємних рухах його душі…”

Одним із найцікавіших у цьому сенсі є образ П’єра Безухова, який проходить складний шлях суперечливих духовних пошуків. цей образ тісно співвіднесений у романі з образом андрія Болкон-ського. Обидва вони початково навіть були об’єднані у задумі Тол-стого в єдиний, ще чітко не сформований персонаж.

Як пише дослідник творчості митця В. Кулешов, “образ П’єра Безухова виник першим у задумах письменника, він виріс із образу декабриста, який повернувся із заслання і про якого Толстой хотів написати роман. а у “Війні і мирі” про “декабризм” П’єра лише натякається у фінальних розділах. У процесі роботи над романом із багатопланового образу П’єра Безухова виділився образ андрія Болконського, спочатку доволі епізодичний – молодого офіцера, який повинен був “красиво померти” у битві під Шенграбеном. Таким він спочатку виник у свідомості Толстого.

Потім образ Болкон-ського значно ускладнився, і звідси певна “подвійність” його щодо П’єра Безухова, звідси їхній внутрішній зв’язок, паралелізм у пошуках”. Відмінності між героями, які одразу впадають у вічі,- це раціоналізм андрія та емоційність П’єра: князь андрій – людина вчинку, тоді як П’єр – людина думки, більш схильна до філософських роздумів над життям.

2. евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Закінчіть висловлення: “Діалектика душі – це…”

Коментар учителя

– Повний розвиток душевних сил письменник не уявляв поза єднанням людини зі своїм народом, зі всім “миром”, поза вільним виявом “природного” егоїзму.

Герої Толстого перебувають у постійному пошуку, вони не можуть задовольнятися істиною, знайденою одного разу, якою б визначною та справедливою вона не була. їхня душа працює, і в цьому полягає її діалектика, її розвиток. їм необхідні моральні чистота й розуміння сенсу, мети життя. Без цього пошуку вони просто не можуть жити.

2. схематичне зображення “діалектики душі” П’єра Безухова

VI. Домашнє завдання

Навчитися характеризувати образ П’єра Безухова у його розвитку. Виписати 4-5 художніх засобів і прийомів творення його образу.

VII. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа “мікрофон”

Закінчіть речення:

– П’єр Безухов для мене…

– цей образ близький нашому читачеві тим…

– мене вразило…

Додаток до уроку 27

Масонство (у перекладі з франц. вільний каменяр) – релігійно-етичний рух. Виник в англії в буржуазних та дворянських колах на початку XVIII ст. розповсюдився у багатьох країнах Європи, зокрема в росії у 30-х рр. XVIII ст. назву, організаційні форми (так звані “масонські ложі”), традиції масонство запозичило в середньовічних цехів (братств) каменярів, частково – у рицарських і містичних орденів.

З масонством були пов’язані як реакційні, так і прогресивні громадські рухи. Для масонства були характерними певні форми протесту проти соціальної несправедливості, релігійної нетерпимості й одночасно – аполітичність, проповідництво підкорення владі. масони прагнули створити таємну всесвітню організацію з утопічною метою мирного об’єднання людства в релігійному братньому союзі. В Україні перша масонська ложа виникла 1784 р. у Києві.

Наприкінці XVIII – на початку XIX ст. такі організації існували в Харкові, Одесі, Кременчуці, Житомирі, Дубно, Полтаві та інших містах України. Окремі масонські організації були пов’язані з декабристами.

Масонські ложі були заборонені в Україні в 1819 році, у росії – в 1822 р.; вони відродилися тільки на початку ХХ ст. (до того існували в глибокому підпіллі). масонство особливо розповсюджене в СШа, Великобританії, Італії, Франції, Ізраїлі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Війна і мир”. “Діалектика душі” толстовських героїв. Духовні шукання П’єра Безухова