Вдосконалення техніки читання у молодших школярів



Мовлення є засобом спілкування між людьми. Писемне мовлення стало додатковим засобом людських стосунків. Книга в житті людини має надзвичайно велике значення.

Вона є джерелом знання.

З книг людина дізнається про великі відкриття і винаходи, про боротьбу людини з природою і завоювання влади над нею. Книга дає не тільки знання, а й сприяє вихованню повноцінної, всебічно розвиненої людини.

Школа і вчитель виховують у дітей любов до книги, до друкованого слова, навчають учнів читати книгу, користуватися нею.

Прищепити любов

до читання – це значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякденному житті як неоціненного джерела знань та засобу спілкування між людьми. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумінням книги як величезної сили, здатної впливати на розум і емоції людини.

На сучасному уроці читання вчитель має формувати в учнів правильне, свідоме, виразне читання з відповідною для кожного віку швидкістю.

Розвиток техніки читання гальмується через слаборозвинуту оперативну пам’ять. У реченні із 6-8 слів дитина дочитує до 3-4-го слова і забуває перше слово.

Вона не може зрозуміти зміст, не може пов’язати всі слова в єдине речення.

Оперативна пам’ять розвивається за допомогою зорових диктантів, тексти яких розробив і запропонував професор І. Г. Федоренко. Він жив у Харкові, де керував лабораторією експериментальної дидактики. І. Г. Федоренком складені тексти зорових диктантів для уроків мови.

Речення

Число букв

Час експозиції (хв.)

Набір № 1

1

Віє вітер

8

4

2

Мокре небо

9

4

3

Поле чорніє

10

5

4

Небо похмуре

11

5

5

Петро хворий

11

5

6

Кольори осені

12

6

Назвати речення з теми “Осінь”. Поширити речення і об’єднати їх у розповідь.

Також сприяють розвитку техніки читання такі вправи:

Вправи на розширення поля читання.

вправи з точкою;

В основі таких вправ завдання: дивитись не зводячи очей, на певну точку, намагаючись побачити те, що поруч з точкою (букви, цифри та ін.) Наприклад:

Ми. ти т. и во. на

А) картки з пірамідками;

Б) учень читає простий, не знайомий йому текст. Раптом вчитель дає команду заплющити очі. Учень із заплющеними очима проговорює ті слова, які встиг побачити на той момент, коли пролунала команда.

Кількість цих слів і покаже, як далеко очі випереджують промовляння.

Вправи на миттєве розпізнавання слова під час читання (робота з картками – блискавками). Розучування на уроках і вдома скоромовок.

Однією з причин, що гальмує процес читання, є недостатній розвиток у частини школярів процесу артикуляції для чіткого вимовляння окремих звуків.

Гімнастика для рук.

Після перевірки домашнього завдання слід виконувати вправи для розвитку пальців руки, корисні для всіх дітей. Для підсилення впливу на мовні зони мозку завдання виконуються у супроводі скоромовок.

А) поставити лікті на парту, обертати кисті рук в різних напрямках;

Б) випрямити долоні, вказівним пальцем однієї руки натискувати на першу фалангу пальців другої руки, піднімаючи та опускаючи їх;

В) із силою стиснути по черзі пальці обох рук в кулак;

Г) витягнути руки, легко потрусити ними, розім’яти кисть однієї руки пальцями іншої.

Вправи з цифровими стереоскопічними таблицями Шульте.

Вони застосовуються для розвитку у дітей поля читання й використовуються з дотриманням 25-ти секундного нормативу, який надалі скорочується до 12 секунд. Таблиці виготовляються для кожного учня.

Зорові і слухові диктанти.

Відомо, що початковим моментом у засвоєнні знань є сприймання навчальної інформації. Від розвиненості зорових і слухових сприймань у значній мірі залежить якість пізнавальної діяльності.

А) зоровий диктант (дивись на почаку);

Розвитку зіркості і уважності, необхідних для швидкого читання, сприяють зорові диктанти. Щоб ця корисна вправа не звелась до механічного копіювання, необхідно насамперед скласти набір речень, починаючи з невеличкого, цілком доступного для сприймання всіма учнями класу. Потім обсяг речень поступово збільшується на одну-дві букви.

Рівномірність збільшення навантажень сприймання – це перша необхідна умова. Друга – обмеженість часу експозиції речень відповідно до швидкості читання учнів. Час сприймання тексту розраховується так, щоб поступово кожної секунди доводилось сприймати все більшу кількість букв. Третя умова – одночасне збільшення обсягу сприймання і скорочення часу експозиції – спонукає учнів до уважного і швидкого читання експонованого речення. (Текст має бути написаний такими буквами, щоб його вільно читали усі учні з останньої парти.

Речення демонструються на певний час (4-7 секунд)).

Варто щоразу нагадувати учням, щоб діти уважно і швидко читали, вдумувались у зміст речення, проговорювали його про себе і лише після цього швидко і точно записували.

Б) слуховий диктант;

Слухові диктанти доцільні на уроках мови 1-2 рази на тиждень. Перед цим треба провести хвилину каліграфії. Перед початком диктантів попереджуємо учнів, що переписувати та зазирати в зошит сусіда не можна.

П’ятихвилинки читання.

На початку кожного уроку проводиться читання (декілька хвилин) додаткової літератури. Раз на тиждень дитина, яка прочитала свою книгу розповідає про її зміст класу.

Швидкісне та усвідомлене списування тексту.

Ця вправа теж має на меті формування навичок краснопису. Водночас вона ефективно сприяє підвищенню швидкості аналітико – синтетичних процесів.

Вправи на розвиток антиципації.

У ході читання сприймається та частина тексту, яка припадає на зону чіткого бачення. Але завдяки периферійному баченню частково сприймається і текст бокового зору, таким чином зір нібито забігає наперед, готуючись до сприймання в основній зоні. За схопленням контурів наступних слів, на підставі змісту сприйнятого читець здогадується, яке слово має бути наступним, і сприймає його не читаючи.

Розвивати у дітей антиципацію треба з 1 класу. Для цього корисно практикувати читання тексту, в якому даються слова з пропущеними буквами, потім – речення з пропущеними словами.

Наприклад:

Прочитай слова подумки вставляючи пропущені букви.

Ма…а ми…о кали…а тра…а

Та…о сло…а ра…ок мо…е

Пар…а сос…а про…о леле…а

Прочитай текст, подумки вставляючи пропущені букви, кінцівки слів та слова.

Настала в…… . Біжать, дз…рчать с…… по ярах. Дедалі яск…равіші дн… . Хмарами кру…ляють гра…и над стари… тополя…и. Сніг став крихкий, важ..ий. Далеко-д…… темніє у тума… ліс. І летять, лет… перна… .

Для розвитку мовної догадки також можна використовувати вправу “Відгадай”. Вчитель роздає картки з реченнями, в яких немає закінчень окремих слів. Діти повинні прочитати ці речення, додаючи відповідні закінчення. Наприклад: Ми з татом сього… під… в кі… .

Вправи на багаторазове читання скоромовкою.

Мета вправи – підняти темп читання вголос слабших дітей до 300 слів за хвилину, щоб створити базу для швидкого читання вголос.

Самозаміри швидкості читання вголос і про себе.

У кінці кожного уроку читання проводяться стимулюючі само заміри швидкості читання вголос і про себе. Одержані показники учні записують у зошит. Ця вправа викликає у дітей дух змагання.

Системний облік швидкості читання – не лише стимулюючий засіб для відповідної корективної роботи з учнями.

Вправа “Фініш”

Ця вправа використовується для розвитку швидкості читання і вміння виділяти основу інформацію. Вчитель роздає картки з текстом для мовчазного читання і вказує слово (групу слів), до якого діти повинні якомога швидше дочитати текст. Дочитавши текст, діти піднімають руку.

Після цього даються обов’язкові питання за змістом прочитаного.

Дидактичний засіб “Решітка”

Вона служить для розвитку передугадування при частково перекритому тексті.

Решітка являє собою комплект чотирикутників розміром 16х10 см. В кожному чотирикутнику вирізані віконця розміром 6х1 см.

Учні, сприймаючи видимі у віконцях елементи текстів, повинні подумки відновлювати перекриті ділянки рядка для розуміння змісту.

Робота з картками – таблицями комбінацій приголосних.

Картка має такий вигляд:

1 СТОРОНА:

Б

К

Т

Р

В

М

Н

Ф

Т

Д

Б

В

С

Л

З

Ц

П

Ч

Ш

Р

Г

В

Щ

Х

П

В

Б

Ч

Щ

Б

Л

Ш

В

Д

С

Т

Ф

Н

З

Д

Ц

К

Б

Ц

М

Ф

П

Б

Ч

Г

К

Л

Щ

Р

Ш

В

Б

Ф

П

Л

Б

С

М

Д

Ф

Ш

С

Т

К

Ц

Б

Н

Г

З

2 СТОРОНА:

БВ

ДЖ

КС

НЧ

СФ

СЛ

НК

КВ

ДБ

БЖ

ДЛ

КГ

СД

ХВ

ГР

ХР

СМ

НП

ДК

СГ

МГ

РТ

ГЛ

ДБ

ПВ

КЦ

ПР

ТК

НП

ЧВ

ФГ

КП

ПР

ТМ

КВ

ЛД

БГ

ЗХ

КН

ЗР

ВЛ

ТН

БЛ

РТ

СТ

МН

ЦК

НГ

ШЗ

ХФ

ВП

РЛ

ДЖ

ЧМ

ТБ

ЦЧ

КВ

НП

ГР

ШЛ

ЩД

ЗЖ

ХЧ

ФС

ВМ

ПТ

РБ

ЛП

ЛФ

ТП

ШР

ХЛ

ВН

ДЖ

Кожен учень повинен мати таку картку і трафаретку до неї. Для кожного рядка приголосних учитель називає голосний звук. Після цього діти утворюють склади і читають їх за допомогою трафарету якомога швидко вголос і завжди хором.

Слова з переставленими складами.

Читання завжди йде поряд з мисленням. Цей прийом використовується для розвитку мислення, пам’яті.

Наприклад: лицяси, ремо, сіл, … .

Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання.

Отже, інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони були стали освіченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати та допомагати йому.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Вдосконалення техніки читання у молодших школярів