В. Симоненко “Ти знаєш, що ти – людина?”. Громадський мотив у поезії

Мета
: продовжувати опрацьовувати поетичну спадщину В. Симоненка, зокрема визначити громадський мотив програмової поезії; розкрити її ідейну спрямованість; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, вміння висловлювати власні роздуми про сенс людського буття, патріотизм, почуття власної гідності і самодостатності; формувати кругозір, світогляд; виховувати патріотизм, гуманне ставлення до оточуючих, любов до рідної землі, почуття гордості за свою державу, відповідальність за майбутнє Батьківщини. Тип уроку
: засвоєння нових знань.

Обладнання
: портрет В. Симоненка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозапис поезії “Ти знаєш, що ти – людина? ” Хід уроку
I. Організаційний момент II.

Перевірка домашнього завдання Міні-конкурс на кращого виконавця напам’ять поезії В. Симоненка “Лебеді материнства”. III. Актуалізація опорних знань літературний диктант “Життя і творчість В. Симоненка” – Хто назвав В.

Симоненка “витязем молодої української поезії”? (О. Гончар) – Про кого поет говорив, що “любив… читати історію та географію, а ще Шевченка та Горького”?

Він

був для Василя Андрійовича за батька. (Дід Федір Трохимович) – Який фах отримав В. Симоненко після закінчення Київського університету? (Журналіста) – Газета, в якій працює Василь Андрійович після закінчення університету. (“Черкаська правда”) – Назва і рік видання першої книжки поезії В. Симоненка.

(“Тиша і грім”, 1962 р.) – Жанр поезії “Лебеді материнства”. (Колискова) – Символічні образи вірша “Лебеді материнства”. (Лебеді, тополі, верба) – Чого навчає мати сина, ліричного героя твору “Лебеді материнства”? (Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину) – Композитор, який поклав поезію “Лебеді материнства” на музику. (А.

Пашкевич) – Назва збірки, за яку Василю Андрійовичу присуджено Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка.

(“Лебеді материнства”) – Скільки років прожив поет? (28 років) – Місцевість, де похований поет. (Черкащина) Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюються 1 бал. IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу Жити.

Творити.

Світ берегти. Світити людині на цілі світи. Холонуть зірки.

Але чуйно і зірко Лиш ти не холонь-бо, людинонько-зірко. І. Драч Людина – перша необхідна дорогоцінність і велике чудо.

Р. Гамзатов 1. Вступне слово вчителя А чи замислювалися ви, хто ж така людина? Людина – найяскравіше створіння на Землі.

Homo sapiens – людина розумна. Саме властивість думати, мріяти, відчувати, творити робить людину унікальною. Щирість, людяність, любов – ось ключі до серця кожної людини.

Якщо ці почуття будуть панувати під час спілкування, діяльності, то ми досягнемо найвищого інтелектуального рівня. Саме тоді нам відкриється справжнє людське серце – невичерпна криниця світлих почуттів. Поринувши в неї – забудеш про кривду, зло, брехню, будеш відчувати себе щасливим.

Ти – цілий світ. “На світі безліч таких, як я, але я, їй-богу, один”, “Ми – це не безліч стандартних “я”, а безліч всесвітів різних”,- утверджував В. Симоненко в своїх творах.

2. Пояснення слова “людина”.

(тлумачний словник) Людина, – и. ж. 1. Одиничне до люди. 1. Будь-яка особа; кожний. Людська постать. Уживається у значенні одиниці ліку людей.

2. Особа як утілення високих інтелектуальних і моральних властивостей. 3. Уживається у значенні особового чи неозначено-особового займенника. Уживається у значенні узагальненого або займенникового звертання (часто з означенням).

3. ідейно-художній аналіз поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?” 3.1. Звучить поезія “Ти знаєш що ти – людина? ” в аудиозапису чи в майстерному виконанні вчителя. 3.2. Історія написання поезії. Ставлення до людини як до гвинтика, яке принижувало людину, її гідність, убивало її творчий дух – це і змусило написати В. Симоненка вірш “Ти знаєш, що ти – людина?” Ця поезія належить його збірці “Земне тяжіння”.

Завдання кожної особистості, кожної людини – дати відповідь на питання, яке містить назва програмового вірша В. Симоненка. 3.3. Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.

3.4. Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити. 3.5. Основна думка: людина – велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна.

3.6. Композиція. Поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя.

Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід. Вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п’ять рядків. 3.7.

Проблематика твору. – людина і суспільство (призначення людини на землі); – індивідуальність кожної людини; – швидкоплинність часу і життя. 3.8. Художні особливості поезії.

Повтори: Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Риторичні запитання: “Ти знаєш, що ти – людина?” “Ти знаєш про це чи ні?” Риторичний оклик: “Гляди ж не проспи!” Епітети: “люди добрі, ласкаві, злі”, “усмішка, мука єдина”. 3.9. Ідейний зміст поезії.

Вірш “Ти знаєш, що ти – людина?” по-симоненківськи простий, доступний для учнів. Та за філософською наснаженістю, могутньою гуманістичною напругою він належить до найвищих досягнень не тільки поезії Василя Симоненка а й усієї нашої літератури. Таке, на перший погляд, звичне питання – “Ти знаєш, що ти – людина?” – має глибокий філософський підтекст. Ти знаєш, що ти – людина?

Отже, ти повинен знати, що ти – не бездушний гвинтик. Що ти повинен мати право на свободу, на визначення своєї людської гідності, на можливість жити так, як ти хочеш, і, нарешті, право на щастя. А чи є в тебе все це?

Ти – цілий світ. Людина замислюється – а чи так я живу? Чи гідний я високого імені людини? Що треба зробити, аби залишити по собі добру пам’ять.

А сьогодні все – озера, гаї, степи – для тебе. Отож проживи життя гідно, достойно людини, передай нащадкам те, що дістав ти в спадок від пращурів. Ось на такі роздуми наводить вірш, у якому на перший погляд нічого складного… І саме його простота й доступність і зумовлюють силу ідейно-художнього впливу твору на читача, змушують його переглянути своє ставлення до життя, до свого місця в ньому. 3.10.

Обговорення змісту вірша. Бесіда за питаннями. – До кого і з якою метою поет звертається у творі? – Як В. Симоненко зображує людину? – Чим стурбований поет? – Чи стосується зміст поезії її автора? – За що поважають людину в суспільстві? – Які рядки повторюються у творі? Про що вони свідчать? – Як, на вашу думку, поет поєднує у творі теперішнє і майбутнє людини? – Які винагороди має людина в суспільстві? – Яким ви вбачаєте особисте майбутнє? – Над чим змушує замислитися кожного із вас твір В. Симоненка?

VI. Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування 1. Звертаючись до читача, В. Симоненко в кожній людині вбачає: А) індивідуальність; б) вміння писати поезії; в) прагнення матеріально збагатитися. 2. У людини єдина (за поезією В. Симоненка): а) думка; б) усмішка і мука; в) радість.

3. Люди, на думку поета, бувають: А) щасливі і нещасливі; б) добрі і злі; в) вимогливі і жорстокі. 4. Чим багата людина на землі? А) Озерами, гаями, степами; б) горами, морями, полонинами; в) лісами, полями, луками.

5. Письменник у своєму зверненні наполягає на тому, щоб кожна людина:а) поспішала жити і кохати; б) написала хоча б одну поезію. в) була відповідальною перед суспільством; 6. В. Симоненко застерігає читача, щоб той: а) боровся з розкрадачами державного майна; Б) не проспав своє життя; в) обрав вірний життєвий шлях. 7. Який рядок по


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

В. Симоненко “Ти знаєш, що ти – людина?”. Громадський мотив у поезії