Урок громадянськості “Україна – наш спільний дім”

Урок громадянськості “Україна – наш спільний дім” Мета: ознайомити учнів з основними державотворчими подіями становлення незалежної України, вивчити основні засади демократичного та суспільного ладу України; закріпити знання про державну символіку (Герб, Прапор, Гімн, Основний Закон України – Конституцію); зміцнити громадянські якості учнів; іформувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, сім’ї, самого себе; почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу.

Вчитель: Вишита

колоссям і калиною, Вигойдана співом солов’я, Зветься величаво – Україною, Земле зачарована моя. Нині свято нашого народу.

Свято України, її роду! Святковий день – двадцять четверте серпня, Так хочеться усмішок і пісень. Віднині Україна незалежна. Запам’ятайте, люди, світлий день!

Здійснилась давня заповітна мрія, Бажання і надія поколінь. Це почуття свободи серце грієІ піднімає думи височінь. Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи, Щоб славу України відродить.

Щоб дружно жити, в радості і згоді, Ми України сестри і брати! 24 серпня 2011 року український народ відзначав 20-річчя Дня Незалежності

України – головне державне свято на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, підтверджену Всенародним референдумом 1 грудня1991 року, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді. Проголошення Акту незалежності України відкрило нову сторінку в історії України.

Багатовікова історія України, українського народу, народу-великомученика, на долі якого було досить лиха… Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами. З XV століття, з часів козаччини, почалася національно-визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалежності був тяжкий і тернистий.

Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж півтисячолітнє поневолення (1240 – 1991 р.) Дівчина-українка: Я – Україна, я – страдниця-мати, Яка споконвіку була у ярміТурецькім, російськім…Та всіх не назвати, Бо зайди є різні, а муки одні. Не тільки чужинці мене шматували, Були і свої в нас жорстокі тирани. Вони видавали укази й закони, Тому і загинуло всіх нас мільйони.

Немов маля, що в муках народилось, У долі, радості і різних неладах, – Так я з неволі відродиласьІ намагаюся стояти на ногах. Ще зовсім молода та непокірна, А на чолі – блакитно-жовтий стяг, Прошу мені служити вірно, Нехай Господь благословить мій шлях. Вчитель: Так склалося, що ми, звертаючи погляд на свою історію, знаходили переважно події сумні.

Пам’ять наша міцно зафіксувала такі сторінки, як зруйнування золотоглавого Києва, битву під Берестечком, драматизм Полтавського бою, нищення Січової Запорізької республіки, тощо. Називаючи важкі сторінки нашої історії, ми зовсім не хочемо закреслити те велике і світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством. Адже на нашому славному історичному шляху були і могутня Київська держава Володимира Великого, Ярослава Мудрого, і перша християнська республіка в Європі – Запорізька Січ, і започаткування власної державності в Українській Народній Республіці.

Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів. Відомий французький вчений Й. Г. Коль у 1841 році писав: “Немає найменшого сумніву, що колись велетенське тіло російської імперії розпадеться, і Україна стане вільною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно.

Українці є нація з власною мовою, культурою та історичною традицією. Україна роздерта поміж сусідами. Але матеріал для Української держави готовий: коли не нині, то завтра з’явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику незалежну українську державу”. І довгоочікуваний час настав.

16 липня 1990 року Верховна Рада Української республіки приймає важливий документ – Декларацію про державний суверенітет України. Декларація стала першим кроком до незалежності нашої держави, відчутним рушієм у боротьбі за волю. Бесіда з учнями: Діти, що вам відомо про декларацію та суверенітет? Декларація – це офіційне проголошення державою, партією основних принципів, а також документ, у якому їх викладено.

Суверенітет – це незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави. 24 серпня 1991 року назавжди залишиться пам’ятним днем. У цей день проголошено Акт про незалежність України. Акт проголошення незалежності завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної держави.

А 1 грудня цього ж року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому Акт проголошення незалежності дістав переконливе підтвердження і схвалення. Так, Україна здобула волю і незалежність. Перед усім св