Українські історичні Пісні. Пісні Марусі Чурай



Хід уроку
І. організаційний момент II. актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями – Які види мистецтва ви знаєте? А художня література є мистецтвом? Свої міркування обгрунтуйте. – Що намагалися відтворити письменники в літературі?

Які художні засоби вони при цьому застосовували?

– Що відчуває людина під час читання художнього твору? – Чому книга – це дорогоцінний скарб? – Твори яких письменників ви пам’ятаєте і цінуєте? Відповідь обгрунтуйте, посилаючись на відповідні приклади.

– Яким, на ваш погляд, повинен бути художній твір, щоб він не Втрачав актуальності? (Відповідь надайте, застосовуючи прийом “Доміно”. (Наприклад, художній твір – повчальний – цікавий, захоплюючий – життєвий – …

) III. основний зміст уроку IV. оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів 1. Вступне слово вчителя Шановні друзі! Ми знову вирушаємо в цікаву, захоплюючу подорож. Скільки ви ще відчуєте, пізнаєте, навчитеся!

Нові знайомства, герої, пригоди – все це завдяки книзі. Вона виховує в нас любов до рідної України,

повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, почуття патріотизму. Художній твір навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова, допомагає усвідомити його велику силу.

Тому я запрошую вас у подорож з книгою, яка перенесе читача в інші епохи, дозволить заглибитися в долю героїв, разом з ними радіти і печалитися, переборювати найтяжчі випробування, йти на героїчні подвиги. Щасливих вам мандрів! 2. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини 2.1.

Міні-дискусія. Обговорення питань. – Що таке духовність?

Чим вона вимірюється? – Завдяки чому людина стає духовно багатою? – Як книга впливає на внутрішній світ читача? – Чи може книга перевиховати людину? – Яким чином художня література допомагає кожному осмислити власні вчинки, поведінку, ставлення один до одного? 2.2.

Вплив художньої літератури на читача. Книга – це мудрий, розважливий, найвірніший друг людини, який супроводжує її протягом усього життя. Та не лише всебічними науковими знаннями багата книга,- вона ще має чудесну властивість поглиблювати, розширювати й продовжувати наші літа.

Література вчить людину бути чесною, порядною, відповідальною, шляхетною, працьовитою… Читання розвиває усне мовлення і мислення кожного, збагачує його почуття, формує активне ставлення до навколишнього світу, виступає важливим засобом спілкування і поглибленого вивчення художньої літератури. Книга відтворює картини людського життя.

У центрі кожного художнього твору – люди, їх життя, праця, думки і почуття.

У літературних творах змальовуються на прикладі дійової особи вчинки, звичаї, поведінка, настрої і почуття не однієї якоїсь людини, а багатьох. Кожний твір – розповідь про внутрішній світ людей, про їхні взаємовідносини, настрої, прагнення і вчинки, думки і переживання. Книга впливає не тільки на розум, але й на почуття читача.

3. Функції літератури Пізнавальна – людина є не тільки предметом зображення літератури, але й її метою. Читаючи художній твір, можна дізнатися про історичне минуле, звичаї, обряди рідного народу, культуру тощо.

Естетична (художня) – літературний твір впливає на почуття і переживання читача, викликає в нього задоволення, насолоду від його читання; у кожної людини є естетичне відчуття, прагнення до прекрасного. Виховна – художній твір сприяє вихованню в читачів любові до рідного краю, праці, природи; до одних дійових осіб автор намагається викликати в читачів співчуття і любов, до інших – неприязнь, ненависть. 4. Багатозначність художнього образу, його різновиди Сучасне життя важко уявити без художніх книжок. З їхніх сторінок на нас дивляться герої минулого й сьогодення, про яких цікаво і захоплююче розповідають автори-письменники, які є особливо обдарованими людьми.

Саме вони відтворюють життя через індивідуальні художні образи або картини. Ці талановиті митці розкривають суспільні відносини, характери і переживання людей на прикладі конкретної особи, яка є і літературним героєм і ніби олюднює все зображуване.

Кожний письменник уважно вивчає навколишню дійсність. Все побачене і почуте він обдумує і визначає, що добре, корисне, що погане, шкідливе, а також – що важливе, характерне, що другорядне, випадкове.

У своїх творах письменник зображує важливі, характерні події, явища, риси вдачі людей, малює словами художні образи. Художні образи бувають: образ-персонаж, образ-символ, зорові, слухові тощо. Розглядаються типові явища життя, які знайшли відображення в конкретному образі; індивідуальні риси, притаманні персонажеві. 4.1 Зовнішній образ: – Портрет – обличчя, міміка, жести, постать, манера поведінки; – мова – теми висловлювань, форми мовлення (монологи, репліки в діалогах, “внутрішня” мова, листи); – костюм.

4.2. Внутрішній образ: Характер персонажа (сильний – слабкий, цілісний – суперечливий, вольовий – безвільний; він розкривається у вчинках, у ставленні до інших людей, до навколишнього світу). Образ-символ – конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ, що має прихований зміст.

5. аналіз художнього твору (схема) Приступаючи до аналізу художнього твору, в першу чергу необхідно звернути увагу на історичну обстановку, ситуацію ідейної, естетичної та філософської боротьби в суспільстві в період створення даного художнього твору. Необхідно при цьому розрізняти поняття історичної та історико-літературної обстановки; в останньому випадку маються на увазі: – боротьба літературних напрямів; – місце даного твору в низці інших творів автора; місце даного твору серед творів інших авторів, написаних у цей період; – творча історія твору; – оцінка твору в критиці; – особливості сприйняття даного твору сучасниками письменника; – оцінка твору в контексті сучасного прочитання. Далі слід звернутися до питання про ідейно-художню єдність твору, його зміст та форму (при цьому розглядається план змісту – що хотів сказати автор, і план вираження – як йому вдалося це зробити).

Після чого з’ясовуються тематика, проблематика, ідея і пафос художнього твору, його композиція. 6. теорія літератури 6.1. Художній образ – специфічна для літератури (і мистецтва взагалі) форма відображення дійсності, у творенні якої основну роль відіграють почуття, мислення й особливості світосприймання автора-митця. Є образи-персонажі (людські постаті), образи-пейзажі (картини природи), образи-речі (описи предметів та обстановки) тощо. 6.2.

Художній твір – кінцевий результат і продукт творчої праці письменника, написаний за законами красного письма.

Художні твори і складають художню літературу. 6.3. Художня література (лат. – написане, від – буква) – вид мистецтва, що зображує дійсність, створює художні образи за допомогою слова; сукупність творів цього виду мистецтва (епос, лірика, драма).

V. Закріплення опрацьованого матеріалу 1. Проведення тестового опитування 1. Художній образ у літературі – це те, що створюється за допомо Гою: А) слова; б) міміки і жестів; в) живопису; г) музики. 2. Естетичну функцію літератури ще називають: А) філософською; б) художньою; в) емоційною; г) милозвучною. 3. Центром кожного художнього твору є: А) пейзаж; б) опис інтер’єру; в) людина; г) історична подія.

4. Прихований зміст має образ: А) персонаж; б) пейзаж; в) символ; г) кожний із зазначених. 5. Починаючи аналіз художнього твору, в першу чергу необхідно з’я Сувати його: А) ідейну спрямованість; б) композицію; в) проблематику; г) історію створення. 6. Художній твір пишеться за законами: А) сьогодення; б) цензури; в) красного письма; Г) визначеними Нестором Літописцем.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 2. Робота на картках Картка № 1 1. Чому, на ваш погляд, художній твір – кінцевий результат і продукт творчої праці письменника? Наведіть переконливі приклади.

2. Як ви розумієте прислів’я “Нема розумного сусіда – з книгою поговори”? 3. Письменників, митців художньої літератури називають людьми: а) легковажними; б) фізично розвиненими; в) душевно хворими; г) обдарованими. Картка № 2 1. Дослідіть, яким чином художня література відтворює картини людського життя.

Відповідь аргументуйте. 2. Доведіть або висловіть заперечення: художній образ – це літературний герой. 3. Продовжте прислів’я: “Хороша книга яскравіша за…”: а) промінь ліхтаря; б) золото; в) північне сяйво; г) зірку. Картка № З 1. Порівняйте, чим виховна функція художньої літератури відрізняється від естетичної.

Свої спостереження обгрунтуйте. 2. Як ви вважаєте, що необхідно знати і вміти письменнику для відтворення художнього образу? 3. Якої функції не має література?

А) Пізнавальної; б) економічної; в) естетичної; г) виховної. VI. Підсумок уроку У літературних творах усе замальовується за допомогою словесних художніх образів.

Проте письменник не тільки малює словами образи людей, подій, явищ, предметів, а й виражає своє ставлення до них. Художні твори збагачують наші знання про людей, про навколишнє життя і в той же час хвилюють нас, збуджують найрізноманітніші почуття, виховують у читачів любов до всього прекрасного в житті, праці, людських взаєминах, у природі. VII. Оголошення результатів Навчальної діяльності школярів VIII.

Домашнє завдання Підготувати міні-доповідь про боротьбу козацтва з турецько-татарським загарбниками; ідейно-художній аналіз пісенних творів “Зажурилась Україна”, “Та, ой, як крикнув же козак Сірко”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Українські історичні Пісні. Пісні Марусі Чурай