Твір по оповіданню “Тапер”
Той факт, що й у творчості А. П. Чехова, і у творчості А.
И. Куприна є оповідання під тим самим назвою, наводить нас на думку про перспективність їхнього порівняльного аналізу. Ми зможемо краще зрозуміти особливості творчості обох письменників, спостерігаючи розходження в розгляді близької теми, характерів персонажів і їхнього побутування.
Оповідання “Тапер” Чехова було вперше надруковане в журналі “Будильник” . Без зміни “Тапер” увійшов у збірник “Перші оповідання”, але в Зібрання творів Чехов його не включив.
Головний
” У нього “незвичайно гострі, немов збуджені очі”, “бліде… випита й поношена особа”.
Він розуміє всю принизливість свого положення: “Тапер, прислуга… офіціант, що вміє грати!”, звик до брутальності замовників: “У купців тикають і на чай дають, і… анітрошки не кривдно!..
Колись, дійсно, боляче було, а тепер – плювати!” Петра
Підпливає товста пава… і щось шепотить їй на вухо…”), вона “спалахує, хапається за щоки й, як ужалена, відскакує від рояля…”. Якийсь час Рубльов намагається тримати себе в руках, “закочує вальси, кадри-монстри так гримучі марші”, але раптом з ним трапляється істерика, і його випроваживают з будинку. Придя в номер готелю, де він живе, Рубльов розповідає про цьому “скандалі” своєму сусідові-письменникові (від його особи ведеться оповідання), такому ж невдасі, як він сам.
Отут Рубльова наздоганяє другий приступ Це оповідання не ставиться до самим знамениті творам Чехова, але в ньому знайшла своє відбиття одна з важливих проблем чеховської творчості – несподіваний протест людини проти навколишнього його життя. Основа сюжету “Тапера” – приступ щиросердечної хвороби в головного героя – одержала свій розвиток в одному із кращих і найбільш відомих оповідань Чехова – оповіданні 1888 року “Припадок”.
Через п’ятнадцять років після чеховського “Тапера” був опублікований у газеті “Одеські новини” (1900, 25 грудня) однойменне оповідання Куприна. Сюжет оповідання заснований, як треба з авторської примітки, на реальному факті.
Дія “Тапера” відбувається на святі Різдва в хлібосольному московському будинку Руднєвих. Хазяїн будинку Аркадій Миколайович Руднєв звичайно запрошував на ялинку оркестр Рябова, але в той рік він спізнився із замовленням. Із працею знайдений тапер виявляється чотирнадцятилітнім “блідим, дуже сухорлявим хлопчиком у старому мундирчике”. Одним з гостей Руднєвих був Антон Григорович Рубинштейн. Аркадій Миколайович звертає його увагу на юного тапера.
Рубинштейн зацікавився грою Юрія Агазарова (таке ім’я тапера). Оповідання закінчується так: “Реаліст у поношеному мундирі давно вже відомі тепер всієї Росії як один з талантливейших композиторів, а надзвичайний гість із царственою особою ще раніше заспокоївся назавжди від свого бурхливого, заколотного життя, життя мученика й тріумфатора.
Але ніколи й нікому Агазаров не передавав тих священних слів, які йому говорив, едучи з ним у санях, у цю морозну різдвяну ніч його великий учитель”. Отже, ми бачимо, що оповідання-“тезка” зовсім різні по напрямку, загальному тону. Якщо в Петра Рубльова всі за, то в Юрія Агазарова, навпроти, всі спереду.
Фінал чеховського оповідання відкритий, але реальний лише один варіант подальшої долі головного героя: Рубльов зіп’ється остаточно.
Оповідання пронизане безвихідністю, тугою за втраченим надіям (“…яка з мене дрянь вийшла…
“). “Тапер” Куприна – оповідання про талант, що реалізувався, справджених надіях Дія оповідання Чехова відбувається на тлі, враження від вульгарності якого підсилює трагізм долі головного героя. Наречений Присвистовой – “парвеню й мовежанр, свиня в ярмулці й моветон”, і весілля відбувається тому, що “папаше з дочкою манже й буар хочуться”. Сам Присвистів грубий; панянка, з якої розмовляє Петро, не розуміє нічого в музиці, але судить про неї з апломбом знавця.
Настільки ж грубі й обмежені гості на весіллі.
Особливо безглузді претензії цих персонажів на аристократизм Під стать загальному настрою оповідання й опис погоди: “На вулицях грязюка, дощ, туман… ” “Тапер” Куприна починається з великої експозиції, що займає майже третина тексту. Автор представляє нам членів щасливої сім’ї Руднєвих: дванадцятирічну Тиночку Руднєву, Лідію Аркадіївну й Тетяну Аркадіївну, Аркадія Миколайовича і його дружину Ирину Олексіївну. На ялинці до Юрія ставляться зовсім не як до “офіціанта, що вміє грати”, всі (крім хіба що “противної гордячки” Лідії) співпереживають йому, беруть участь у його долі.
Оповідання завершується ефектним “happy end”. Оповідання Чехова досить характерний для його творчої манери: відсутність фабули, відкрита фінал, лаконічність в описі побуту.
Чеховське оповідання небагато коротше, але не можна сказати, що він уже: у своїх ранніх оповіданнях Чехов умів наділяти серйозний і глибокий зміст у малі форми Петро Рубльов – типовий чеховський персонаж, тип ідеаліста, “точно знаючого, що добре, заради чого варто жити, але при цьому усе глибше потопаючого в бруді обридлого існування”. “Тапер” Куприна близький до нарису, і автор усіляко підкреслює цю подібність. Авторська примітка: “Оповідання наш ставиться до 1885 року. До речі помітимо, що основна фабула його спочиває на дійсному факті, повідомленому авторові в Москві М. А. 3-виття, що близько знала сім’ю, названу в оповіданні вигаданим прізвищем Руднєвих”, що надає оповіданню особливе зачарування.
На відміну від “Тапера” Чехова, життєстверджуючий купринский оповідання ми з повним правом можемо назвати цікавою новелою. Як ми бачимо, порівняльний аналіз усього двох однойменних оповідань Чехова й Куприна дає нам багатий матеріал для вивчення особливостей їх творчості