Твір на тему російської народної творчості



Записувати прислів’я почали в далекій давнині. Один з перших збірників прислів’їв був складений ще Аристотелем. У Росії збірники прислів’їв з’являються наприкінці XVII століття й майже відразу починають видаватися. Найвідоміші збори “Прислів’я російського народу”, що містить більше 25 тисяч текстів, складене В. И. Далем.

Казка – це усне оповідання про вигадані події, придумка про те, чого не буває.

Якщо співрозмовникові не вірять, йому так і говорять: що ти мені казки розповідаєш! Існує три основних види росіян народних

казок: чарівні, побутові й дитячі казки про тварин. У чарівній казці людин спілкується з істотами, яких не зустрінеш у житті: Кощієм Безсмертним, Бабою Ягою, багатоголовим змієм, велетнями, чаклунами-карликами.

Починається чарівна казка з того, що головний герой по тимі або інших причинах іде з рідного будинку, а потім – зі звичайного миру Учені припускають, що чарівна казка остаточно зложилася на Русі в епоху Середньовіччя, коли вся країна була роздроблена на окремі землі й князівства Головний герой казки завжди молодий. По поданнях первісної людини, мудрість можна було одержати тільки від предків.

Але предки перебувають в інший світі. От звідки всі ці походи в різні мідні та інші царства.

Чарівна казка, як і будь-який інший фольклорний добуток, протягом сторіч передавалася усним шляхом.

Іноді свідомо, іноді випадково, помилково, розповідач казок щось змінював, щось додавав. Так створювалися добутки схожі один на одного, але не в точності однакові Казка вчить сміливості, доброті й всім іншим гарним людським якостям, але робить це без нудних наставлянь, просто показує, що може відбутися, якщо людина робить ПОГАНО, не ПО совісти Усна народна творчість повідала миру про історію й звичаї народу, про захист рідної землі від кочівників, про мужність і любов. У казках, піснях, легендах, билинах з’являються перед нами герої, вірні в дружбі, сміливі й хоробрі в бої, влюбви.

Стародавня легенда розповідає про водяну царівну Волхові, що дуже любила прекрасного Садко. Довідавшись про його зраду, гарячу любов до Любаве, у розпачі вийшла на берег, щоб востаннє послухати прекрасні, чарівні пісні свого улюбленого Але не було його на березі.

Довго шукала вона по лугах і узліссям, по полях і лісу. І от серед струнких беріз – два силуети в місячному сяйві. Він! А поруч Любава. Стримала лемент, що рветься із грудей, молода красуня Волхова.

Відвернулася.

Знесилена горем, ішла вона, щоб навіки поринути у своє холодне мертве царство, сховати в ньому від усього миру неприступну тугу свою. І тільки місяць у небі був свідком її зліз, які градом котилися із прекрасних, як бездонне небо, око й перлинами падали меж шовкових ніжних трав, перетворюючись в ароматні конвалії – вроду любові й болю чистого, ніжного, гарячого дівочого серця Тяга до краси перетворювала в поетичне слово.

У казках і піснях створювалися чудесні вимисли. Піднімалися невидимі простому оку золочені палати, немов вийшли з-під землі, текли молочні ріки з киселевими берегами, літали крилаті кораблі, що переносили людей за їх наказом за будь-які гори й морячи У неповторний мир минулого вводять нас билини. Красуються славні міста з білокамінними храмами, бушує народне віче, стукають гострі мечі й свистять розжарені стріли, стоять на стражі рідної землі застави богатирські, дзенькають гусли, і розповідач казок співає славу своєму часу.

У билинах відбиті події й відтворені характери, які викликають замилування й донині: Ілля Муромець і Святогор, Василь Буслаєв і Алеша Попович, Микула Селянинович і Добриня Никитич.

Любов до батьківщини, усвідомлення краси й великої майбутності вітчизни – все це є в усній епічній народній поезії. Але билини розкривають не тільки велетенські характери й історичні події, вони містять свідчення про життя людей у ту епоху, і перед нами досить повно з’являються їхній побут, вдачі й звичаї


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Твір на тему російської народної творчості